Психологічні особливості прокрастинації особистості: позитивні та негативні прояви і наслідки : дис. на здобуття наукового ступеня доктора філософії

Abstract

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування компонентного складу концептуальної моделі прокрастинації, її апробація, вивчення позитивних та негативних проявів і наслідків, індивідуально-психологічних особливостей прокрастинатора. Емпіричним шляхом за допомогою кореляційного, факторного та множинного регресійного аналізу встановлено: психологічні особливості та взаємозв’язки структурних компонентів, позитивних та негативних проявів і наслідків прокрастинації особистості, життєвих сфер зволікань у прийнятті рішень, властивостей особистості. В роботі використано комплекс теоретичних, емпіричних та математико-статистичних методів дослідження. За результатами теоретико-методологічного аналізу було виявлено, що «прокрастинація» – феномен складний, багатокомпонентний, який виявляється у різних сферах людської діяльності: навчальній, трудовій, побутовій тощо. З’ясовано, що у сучасній науковій психології досі немає єдиного уявлення про структуру прокрастинації, так само як і чіткої дефініції цього феномену. В основному прокрастинація трактується як схильність до відкладання важливих рішень та діяльності, що спричинює життєві проблеми і болісні психологічні ефекти, що не кращим чином впливає на психічне здоров’я людини. In the dissertation research, the theoretical substantiation of the component composition of the conceptual model of procrastination, its approbation, the study of positive and negative manifestations and consequences, individual and psychological characteristics of the procrastinator were carried out. Empirically, with the help of correlation, factor and multiple regression analysis, the following psychological features and relationships of structural components, positive and negative manifestations and consequences of personality procrastination, life areas of procrastination in decision-making, personality properties were established. The work uses a complex of theoretical, empirical, mathematical, and statistical research methods. According to the results of the theoretical and methodological analysis, it was found that "procrastination" is a complex, multi-component phenomenon that manifests itself in various spheres of human activity: educational, labor, household, etc. It was found that in modern scientific psychology there is still no single idea about the structure of procrastination, as well as a clear definition of this phenomenon. Procrastination is interpreted as a tendency to postpone important decisions and affairs, which leads to life problems and painful psychological effects, which does not have the best effect on a person's mental health. It has been found that the relevant areas of research into the phenomenon of procrastination are the study of its structure, 9 behavioral manifestations and consequences, characteristics of the procrastinator's personality (value orientations, motivational tendencies, influence on the effectiveness of learning and activities). Among the personality characteristics that are of direct importance in preventing the manifestations of procrastination, researchers focus on the volitional sphere - features of self-regulation, responsibility, a certain organization of self-awareness. In this context, the study of life spheres of personal procrastination also acquires special importance. Since there is a lack of appropriate tools for the diagnosis of the above-mentioned issues in psychological science, it is necessary to develop and select psychodiagnostic methods adequate to the purpose and task of the dissertation research.