Дослідження християнського сходу в науковій спадщині єпископа Порфирія (Успенського)

Abstract

Мета публікації: висвітлення основних аспектів діяльності Порфирія Успенського в дослідженні християнського Сходу та з’ясування значення його наукової спадщини для церковної історії. Дослідження присвячено науковій спадщині єпископа Порфирія (Успенського) (1804– 1885 рр.), який виявив значну кількість писемних і речових пам’яток з церковної історії на землях християнського Сходу. Єпископ здійснив три подорожі на Схід упродовж 1843–1846, 1848–1854 та 1865–1877 рр. Основними джерелами для цієї статті стали опубліковані документи. Насамперед це епістолярна спадщина Порфирія та його численні праці, що вийшли в періодичних виданнях та окремим накладом. На їхній основі з’ясовано, що наукову діяльність єпископа на Сході можна умовно поділити на три взаємопов’язані напрями. Перший із них полягав в описі давніх церковних споруд і монастирів, другий – у вивченні рукописів, знайдених у монастирських бібліотеках, і третій – у дослідженні давньохристиянського живопису. Порфирій відвідав значну кількість монастирів, церков та інших релігійних пам’яток Константинополя, Єрусалима та навколо нього, у Палестині, Афоні, Синаї. Щодо більшості з них він склав описи, креслення та малюнки, виявив особливості архітектури. Внаслідок роботи в бібліотеках Синайського монастиря, Єрусалимського монастиря Святого Гробу та Єрусалимської патріархії єпископ знайшов понад тисячу різних церков них документів і рукописів, серед яких найбільш дискусійним виявився Синайський кодекс Священного Писання. У вивченні давніх рукописних текстів та історичних подій Порфирій був непримиримим критиком неперевірених фактів, які траплялися в християнській історії Сходу. Опрацьовані Порфирієм рукописи бесід Константинопольського патріарха Фотія містять важливу інформацію про походи київського князя Аскольда, яка досить фрагментарна в джерелах вітчизняного походження. Вивчаючи стародавній живопис, Порфирій зазначав, що на Сході таких пам’яток обмаль; ті, що збереглися, були ним ретельно скопійовані та описані. До того ж єпископом зроблено порівняльний аналіз зображального стилю найважливіших стародавніх ікон. Наукова спадщина Порфирія (Успенського) стала вагомим внеском у дослідження історії християнського Сходу. he study is devoted to the scientific heritage of Bishop Porphyry (Uspensky) (1804-1885), who found a significant number of written and material sources on church history in the Christian East. The bishop made three trips to the East during 1843-1846, 1848-1854 and 186-1877. The main sources for this article were published documents. Primarily the epistolary heritage of Porphyry, his publications, which were published in periodicals and in separate editions. Based on them, it was found that the bishop's scientific activity in the East can be divided into three interrelated areas. The first was the description of ancient church buildings and monasteries, the second was the study of manuscripts found in monastery libraries, and the third was the study of early Christian painting. Porphyry visited a large number of monasteries, churches and other religious places in Constantinople, Jerusalem and around it, in Palestine, Athos and Sinai. For most of them, he compiled descriptions, drawings, revealed architectural features. As a result of his work in the libraries of the Sinai Monastery, the Holy Sepulcher Monastery in Jerusalem and the Jerusalem Patriarchate, the bishop found more than a thousand different church documents and manuscripts. Among them, the most controversial was the Sinai Code of Scripture. In studying ancient manuscripts and historical events, Porphyry was an uncompromising critic of the unverified facts that took place in the Christian history of the East. The manuscripts of the conversations of Patriarch Photius of Constantinople, edited by Porphyry, contain important information about the campaigns of Prince Askold of Kyiv, which is rather fragmentary in sources of domestic origin.