«Електоральний маятник». Вибір між пропорційною та мажоритарною системами як детермінанта парламентського представництва

Abstract

The article argues that ensuring democratic parliamentary representation directly depends on the public choice between proportional and majority electoral systems. This choice has been identified as a determinant of parliamentary representation in Ukraine. It has been noted that the “electoral pendulum” of the parliamentary elections in Ukraine is focused on a hybrid, i.e. mixed model. Except for the 1994 majority elections and the 2006 and 2007 proportional elections, all other parliamentary campaigns were characterized by a mixed model. This led to the “hybridity” of parliamentary representation, combining the shortcomings of the two systems rather than their advantages. The modernization of the parliamentary representation in order to adequately respond to the challenges of the present requires the introduction of a different electoral model. It is a parliament structured on the basis of party ideologies with proportional regional representation. It has been determined that the main characteristics of the modern electoral process in Ukraine include a “hybrid” electoral system (combination of shortcomings of majority and proportional systems), mediatization of politics and media scandals as one of the determining factors of voting, the personification of political projects and increasing the role of party leaders in the electoral process, deideologization of election competitions, centralization of election campaigns (in managerial and representative aspects), insufficient attention to the proportional representation of regions in party lists, etc. It has been substantiated that the next parliamentary elections should be held, for the first time in the history of independent Ukraine, on a open-list proportional electoral model. That is when there is a chance to ensure democratic parliamentary representation in order to develop the country’s political course in the process of parliamentary debates on ideological party principles and program provisions. It must be constructed around the definition and realization of the public interest. In this case, it will be possible to talk about a real electoral revolution in ensuring democratic parliamentary representation in Ukraine. У статті стверджується, що забезпечення демократичного парламентського представництва напряму залежить від суспільного вибору між пропорційною та мажоритарною електоральними системами. Цей вибір визначено в якості детермінанти парламентського представництва в Україні. Відзначено, що «електоральний маятник» парламентських виборів в Україні зупинився на гібридній, тобто змішаній моделі. За виключенням виборів 1994 року, які відбулись за мажоритарною системою та виборів 2006 й 2007 років, які пройшли за пропорційною системою, усі інші парламентські кампанії характеризувались змішаною моделлю. Це обумовило «гібридність» парламентського представництва, поєднуючи скоріше недоліки двох систем, аніж їх переваги. Модернізація парламентського представництва задля адекватної відповіді на виклики сучасності потребує впровадження іншої електоральної моделі. Йдеться про структурований на основі партійних ідеологій парламент з пропорційним регіональним представництвом. Визначено, що до основних характеристик сучасного електорального процесу в Україні належать: «гібридність» виборчої системи (поєднання недоліків мажоритарної та пропорційної систем), медіатизація політики та медіа-скандали як один із визначальних чинників голосування громадян, персоніфікація політичних проектів та підвищення ролі партійних лідерів у електоральному процесі, деідеологізація виборчих змагань, централізація виборчих кампаній (у менеджерському та представницькому аспектах), недостатня увага до пропорційного представництва регіонів у партійних списках тощо. Аргументовано, що наступні парламентські вибори мають відбутись, вперше в історії незалежної України, за пропорційною моделлю з відкритими партійними списками. Саме тоді є шанс забезпечити демократичне парламентське представництво задля вироблення у процесі парламентських дебатів навколо ідеологічних партійних засад та програмових положень політичний курс країни. Він має конструюватись навколо визначення та реалізації суспільного інтересу. У цьому випадку можна буде говорити про справжню електоральну революцію у забезпеченні демократичного парламентського представництва в Україні.