On the issue of the empirical content of moral norms in historical thought

Abstract

Актуальність питання емпіричного змісту моральних норм в історичній думці виникає через необхідність запропонувати загальнозначущі моральні норми для розвитку людства. Метою дослідження є виявлення внеску історичної думки в надання моральним нормам емпіричного історичного змісту. Завданнями дослідження є розгляд співвідношення історії та моралі щодо питання емпіричного змісту моральних норм у рамках філософії історії, а також виявлення змоги історіографії надати надемпіричним нормам моралі емпіричний зміст. В основу дослідження покладено діалектичний метод, що передбачає системний, об’єктивний та історичний підходи до дослідження. Дослідження показує, що всупереч глибокій увазі філософії історії до співвідношення історії та моральних норм, реальної взаємодії історії з питанням емпіричного змісту моральних норм не було. Проте філософія історії заповідала деякі методологічні складники, які сприяли формуванню сучасної історіографії в розгляді питання емпіричного змісту моральних норм. Дослідження виявляє позитивний внесок історіографії в проблему емпіричного змісту моральних норм у рамках історичних шкіл. Зокрема, історичний абсолютизм у межах діалектики відмінностей долає гегелівський односпрямований розвиток Духу; історичний реалізм відкидає універсальність, ототожнюється з абстрактним Розумом або Божественною Волею, пропонує пошуки синтезу вічного і тимчасового на основі емпіричного матеріалу історії; історичний конструктивізм звертається до історичного дослідження, щоб отримати знання, сумісне з історичним мисленням; історичний позитивізм і прагматизм вимагають скрупульозного аналізу розглянутих явищ і пошуку зв’язку між абстрактними ідеями та реальністю. Проте відхід від загальнозначущого, релятивізм, фрагментарність і суб’єктивізм у питанні змісту моральних норм є недоліками історіографії. Вони не дозволяють розглядати історичну думку як єдине джерело надання моральним нормам емпіричного змісту. Конструктивний пошук загальнозначущих моральних норм змушує звернути увагу на інші галузі наукового знання, такі як лінгвістика, психологія, теорія пізнання тощо. The urgency of the issue of the empirical content of moral norms in historical thought is arising from the need to suggest the universally significant moral norms for the development of mankind. The purpose of the study is to identify the contribution of historical thought to giving moral norms the empirical historical content. The objectives of the study are to consider the relationship between history and morality on the issue of the empirical content of moral norms within the philosophy of history, as well as to identify the possibility of historiography to give the supra-empirical norms of morality an empirical content. The study is based on the dialectical method. The research shows that there was no real interaction between history and the issue of the empirical content of moral norms in philosophy of history. Nevertheless, philosophy of history bequeathed some methodological components which helped to shape modern historiography in the consideration of the issue of the empirical content of moral norms. The research reveals some positive contributions of the historiography to the issue of the empirical content of moral norms within historical schools of thought. In particular historical absolutism within the dialectic of differences overcomes the Hegelian unidirectional development of Spirit; historical realism rejects universality, identified with abstract Reason or Divine Will, and suggests the search for a synthesis of the eternal and the temporal based on the empirical material of history; historical constructivism appeals to the historical research to obtain the knowledge compatible with historical thinking; historical positivism and pragmatism demand a scrupulous analysis of the phenomena under consideration and finding the connection between abstract ideas and reality. However, the shift away from the universally significant, and relativism, fragmentation and subjectivism on the issue of the content of moral norms are the shortcomings of the historiography. They do not allow considering historical thought as the only source of giving moral norms the empirical content.