Проблеми виникнення тривожності молодшого школяра в сучасній школі

Abstract

У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей взає- мозв’язку ставлення до вчителя й емоційного благополуччя молодшого школяра в сучасних умо- вах пандемії. Установлено відсутність сучасних робіт наукового характеру, що відображають вплив на емоційне тло педагогів і учнів їх находження в реаліях пандемії. Виявлена обмежена кількість праць, що саме аналізують ті фактори, які доводять, що ставлення до вчителя дитини визначає його емоційне благополуччя, зокрема рівень тривожності. В емпіричній частині дослідницької роботи використовувалися методи методика «Школа» І.В. Крук, методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса, методика «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи» В.І. Чиркова, О.Л. Соколової, О.В. Сорокіної (схеми 1 та 2). Вибір- ку дослідження становили діти четвертих класів (94 особи), учителі (9 осіб), члени сім’ї (94 особи). За результатами кореляційного аналізу встановлено прямий зв’язок ставлення до вчителя й емоційного благополуччя учнів, що формують навколо себе комплекс ознак, які свідчать про на- вчальну активність, успішність засвоєння знань, поведінку на уроці, успішності та легкість вико- нання шкільних завдань, страх ситуації перевірки знань, гарній настрій, спокій і ненапруженість, товариськість, контактність у спілкуванні з однокласниками, загальна адаптованість до школи. Виявлено, що більшість дітей, а саме від 50% до 75%, має підвищений ступінь тривожності. Особливо високі показники виявили страх самовираження, висловлювання власних думок, розкрит- тя власної особистості. Загалом молодші школярі, незважаючи на яскраво виражену тривожність за одним або де- кількома чинниками, досить комфортно почуваються в школі, спілкуються з однокласниками, учи- телями та батьками, проявляють активність на уроці, мають спокійний емоційний стан. При цьому рівень тривожності підвищується, коли є необхідність висловити власну думку, виразити яскраво свою індивідуальність. Установлено прямий зв’язок між ставленням до вчителя та успішністю в навчальному процесі, умінням установлювати дружні стосунки з однокласниками, поведінкою на уроці, переживаннями щодо перевірки знань, емоційним станом дитини, адаптованості до школи. Запропоновано програму для вчителів, що спрямована на практиці знизити ті прояви в їхній поведінці, що викликають підвищення тривоги в дітей і знижують їхню психологічну ресурсність. Отримані дані є підставою для продовження дослідження. The article presents the results of a theoretical and empirical study of the relationship between the attitude to the teacher and the emotional well-being of primary school pupils during the pandemic. It was found out that there are no modern scientific works that reflect the impact on the emotional background of teachers and pupils of their presence in the realities of the pandemic. A limited number of works have been identified that analyze the factors that prove that the child's attitude to the teacher determines his emotional well-being, in particular the level of anxiety. In the empirical part of the research work used the method of “School” I. Kruk, the method of diag nosing the level of school anxiety by Phillips, the method of “Expert assessment of the child's adaptation to school” V. Chirkova, O. Sokolova, O. Sorokina (schemes 1 and 2). The sample is consisted of fourth-grad ers (94 people), teachers (9 people), and family members (94 people). According to the results of correlation analysis established a direct relationship between teacher attitude and emotional well-being of pupils, forming a set of signs that indicate learning activity, success in learning, behavior in class, success and ease of schoolwork, fear of the test, good mood, calm and relaxed, sociable, contact in communication with classmates, general adaptation to school. It was found that most children, namely from 50% to 75%, have an increased degree of anxiety. Particularly high rates showed fear of self-expression, expression of one's own opinions, disclosure of one's own personality. In general, pupils of a primary school, despite the pronounced anxiety about one or more factors, feel quite comfortable at school, communicate with classmates, teachers and parents, are active in class, have a calm emotional state. At the same time, the level of anxiety rises when there is a need to express one's own opinion, to express one's individuality clearly. There is a direct link between the attitude to the teacher and success in the learning process, the ability to establish friendly relations with classmates, be havior in class, feelings about testing knowledge, emotional state of the child, and adaptation to school. A program for teachers is proposed, which is aimed at reducing in practice the manifestations of their behavior that cause anxiety in children and reduce their psychological resources. The obtained data are the basis for further research.