Время как системоформирующий критерий в этиопатогенезе и реабилитационных подходах при соматических нарушениях

Abstract

Использование и применение современных теорий проблемы времени в аспекте развития, течения, локализации органико-функциональных изменений соматических нарушений, диагностических критериев и стратегически тактических, личностно направленных методов воздействия в зависимости от временных параметров и индивидуально-типологических особенностей человека способствуют целенаправленному, личностно-ориентированному, персональнонаправленному подходу в диагностических, лечебных, профилактических мероприятиях, а также долговременному прогнозированию. Використання та вживання сучасних теорій проблеми часу в аспекті розвитку, течії, локалізації органіко-функціональних змін соматичних порушень, діагностичних критеріїв та стратегічно-тактичних, особистісно направлених заходів дії в залежності від тимчасових параметрів та індивідуально-типологічних особливостей людини дозволяють розробити цілеспрямований, особистісно-орієнтований, персонально-спрямований підхід в діагностичних, лікувальних, профілактичних заходах, а також при довготривалому прогнозуванні. he use and application of modern theories of time in the aspect of development, course, localization of organic and functional changes of somatic violations, diagnostic criteria and strategically tactical, personality directed methods of influence due to temporal parameters and individual typological features of man favour the purposeful, personality oriented, personally directed approach in diagnostic, medical, prophylactic measures, as well as long-term prognostication.