Роль філософських ідей та принципів у становленні та розвитку категорій «демократія», «народовладдя», «народний суверенітет», «народне волевиявлення», «безпосередня демократія» та «поділ влади»

Abstract

The article is devoted to the study of the influence and role of philosophical ideas and principles on the formation and development of democracy, direct democracy, power of the people, expression of their will, separation of power, the principle of people’s sovereignty, and a comprehensive analysis of the essence, content and form of this principle which represents the objective of this study. To achieve this objective we should solve the following tasks, namely: to characterize the influence and role of philosophical ideas and principles on the formation and development of the concept, essence and content of such categories as “democracy”, “power of the people”, "people’s sovereignty”, “people’s will”, “direct democracy”; to consider theoretical and legal foundations of the formation and development of the principle of state power separation based on philosophical and legal understanding. The origins of the studies associated with people’s sovereignty and related categories such as “democracy”, “people’s will”, “direct democracy” appeared in the works of J. Boden, J. Locke, J.-J. Rousseau, T. Hobbes and B. Spinoza in the 17th and 18th centuries. Although the idea of democracy originated back in ancient times, it can be traced in the works of such philosophers as Aristotle and Plato. But official mentioning of people’s sovereignty in the first constitutions as a principle of constitutional law took place in the late 18th and 19th centuries. The problem of separation of power also presented the subject of the studies by many ancient thinkers who represented not only the Greek but also the Roman era (Aristotle, Plato, Polybius, Colon, Clyofenus, Ephialtes, Pericles, Cephenus, Xenophon, Cicero etc.). However, from the point of view of philosophical and legal understanding, it was an English philosopher Thomas Hobbes who made a significant contribution to the development of the doctrine on separation of power in his work called “Leviathan”. Finally, the formation of a meaningful concept of separation of power took place under the influence of John Locke and Charles Louis de Montesquieu. Thus, owing to significant achievements of philosophers of antiquity and the Middle Ages (Reformation and Enlightenment), the ideas of democracy, people’s sovereignty and separation of power became universally recognized principles of constitutionalism and formed the basis for constitutional organization and functioning of state power in many countries including Ukraine. The constitutional basis for exercise of state power in our country is represented by its division into legislative, executive and judicial branches. Статтю присвячено вивченню впливу та ролі філософських ідей та принципів на становлення та розвиток демократії, безпосередньої демократії, народовладдя, народного волевиявлення, поділ влади, принцип народного суверенітету, а також комплексному аналізу суті, змісту та форми цього принципу, що є метою поданого дослідження. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: охарактеризувати вплив та роль філософських ідей та принципів на становлення та розвиток поняття, сутності та змісту категорій «демократія», «народовладдя», «народний суверенітет», «народне волевиявлення», «безпосередня демократія»; спираючись на філософсько-правове осмислення, розглянути теоретико-правові засади становлення та розвитку принципу поділу державної влади. Витоки формування вчень про народний суверенітет та споріднені категорії, такі як «народовладдя», «народне волевиявлення», «безпосередня демократія», з’явились завдяки працям Ж. Бодена, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, Т. Гоббса та Б. Спінози в XVII–XVIII ст. ст. Хоча зародження ідеї демократії виникло ще в античні часи, її можна прослідкувати у працях таких філософів, як Аристотель та Платон. Але офіційне закріплення народного суверенітету в перших конституціях як принципу конституційного права відбулось наприкінці XVIII – на початку XIX ст. ст. Проблема поділу влади також була об’єктом вивчення багатьох античних мислителів, причому не тільки представників грецької, але й римської епохи (Аристотеля, Платона, Полібія, Солона, Кліофена, Ефіальта, Перікла, Ксенофона, Цицерона та інших). Проте під кутом зору філософсько-правового осмислення, в розвиток учення щодо поділу влади значний унесок зробив англійський філософ Томас Гоббс у своїй праці «Левіафан». Але формування повноцінної концепції поділу державної влади відбулось під впливом Джона Локка та Шaрля Луї де Мoнтеcк’є. Отже, завдяки вагомим здобуткам філософів епохи Античності та Середньoвіччя (Рефoрмaція тa Прocвітництво) ідеї демократії, народного суверенітету та поділу влади стали загальновизнаними принципами конституціоналізму й покладені в основу конституційної організації й функціонування державної влади в багатьох країнах, зокрема і в Україні, організаційною основою здійснення державної влади якої є її поділ на законодавчу, виконавчу та судову.