Умови етапу зростання системи освіти у дискурсі життєвого циклу індустріальної цивілізації

Abstract

The article analyzes the self-deployment conditions of the industrial education system, referred by author to: the spirit of the era, philosophy, the scientific picture of the world, worldview, ideology. Cognitive work is based on two instruments: the civilizational approach and the paradigm of the life cycle of social systems. The growth period of the industrial education system is includes 1700- 1895. Conditions are perceived as a set of environmental factors that influence the self-deployment of the industrial education system. It is emphasized that since the New time the spirit of the era has been imbued with faith in the power of the human mind, its inexhaustible possibilities of knowing the world. The Enlightenment movement and capitalism with socialism brought new breath to it. The decisive role of philosophy is emphasized. In its structure H. Hegel distinguished such features as anxiety, internal fermentation, dynamics, differentiation and separation, combined with the aspiration towards unification and integration, the affirmation of the principle of "subjectivity", which was deciphered through freedom, individualization, rationality, autonomy of activity. It is emphasized that the content and form of being at this stage were significantly influenced by the change in the existing scientific picture of the world. It is noted that the world view of this period has undergone several metamorphoses. At the beginning of the stage, society was influenced by the idea of Renaissance humanism, which formed a new attitude towards the human personality, and recognized individuality as one of the most valuable human qualities; it is noted that the worldview of this period gradually acquired the status of scientific. This was influenced by the development of science that conceptualized and gained social weight; ideological support for the development of the system of industrial education in bourgeois and socialist countries was directed by various ideologists. If liberal ideology prevailed in the first case, then marxism-leninism "worked" in the second, and in the following period some other countries were guided by the doctrines of their own governors. On the whole, ideology has undergone a long journey of transformation from rationalism to the emergence of the first signs of technocratism, which matured and became aggressive at the next stage of self-deployment of the industrial education system. The world has fallen into the trap of rationalism, thus bringing industrial civilization closer to self-destruction. At the same stage, a new culture began to fully influence the development of education, which formed the semantic value field of industrial civilization. У статті аналізуються умови етапу саморозгортання системи індустріальної освіти, до яких автором віднесено: дух епохи, філософію, наукову картину світу, світогляд, ідеологію. Пізнавальна робота спирається на два інструменти: цивілізаційний підхід і парадигму життєвого циклу соціальних систем. Період зростання системи індустріальної освіти займає час з 1700 по 1895 рік. Умови сприймаються як сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на саморозгортання системи індустріальної освіти. Підкреслюється, що дух епохи починаючи з Нового часу був просякнутий вірою в силу людського розуму, його невичерпні можливості пізнання світу. Новий подих в нього вніс рух Просвітництва і капіталізм з соціалізмом. Підкреслюється визначальна роль філософії, у структурі якої Г. Гегель виокремив такі риси, як неспокій, внутрішнє бродіння, динаміка, диференціація і відокремлення, яке поєднується з устремлінням до об’єднання та інтеграції, утвердженням принципу «суб’єктивності», який розшифровували через свободу, індивідуалізм, раціональність, автономію діяльності. Підкреслюється, що на зміст і форму буття цього етапу суттєво вплинула зміна наявної наукової картини світу. Зазначається, що світогляд цього періоду пройшов декілька метаморфоз. На початку етапу суспільство було під впливом ідеї гуманізму Відродження, що сформувало нове ставлення до людської особистості, визнало індивідуальність однією з найцінніших людських якостей; зазначається, що світогляд цього періоду закономірно поступово набував статусу наукового. На це вплинув розвиток науки, що концептуалізувалась і набрала соціальної ваги; ідеологічне забезпечення розбудови системи індустріальної освіти у буржуазних і соціалістичних країнах спрямовувалось різними ідеологемами. Якщо у першому разі привалювала ліберальна ідеологія, то у другому – «працював» марксизм-ленінізм, а у наступному періоді деякі інші країни керувались вченнями власних керманичів. Загалом же ідеологія за цей час пройшла довгий шлях трансформації від раціоналізму до появи перших ознак технократизму, що на наступному етапі саморозгортання системи індустріальної освіти набрав зрілості і став агресивним. Світ потрапив у пастку раціоналізму і тим самим наблизив індустріальну цивілізацію до саморозпаду. На цьому ж етапі вже на розвиток освіти почала повною мірою впливати й нова культура, що утворила ціннісно-смислове поле власне індустріальної цивілізації.