Creative Ways of Personalityfrom the Chronopsychological Perspective

Abstract

The article presents the theoretical foundations and results of the autobiographical and experimental method of studying the creative lifepath of personalities known in the world literature from the point of their time orientation and the individual’s biological cycle duration. The artistic world or the creative world is always to a certain extent conditional: it is the image of reality. Time and space in the literature, thus, also conditional, but to some extent reϔlect the author's outlook and serve as indicators of some features of the creator's personality. In this context, it is very relevant to study the personal asymmetry of the temporal perspective and its impact on the choice of prevailing temporal form of the verb describingchronotope chosen by poet or writer. In general, time is the independent variable that is always present in human mental activity. Thus, the relation of individual to space and time in which he lives, is reϔlected in his poetic and literary works, diaries, autobiographical notes, letters. A detailed analysis of the sources can reveal the time at which the individual lived and reveal his relation to a typological group. Moreover, in the work of each author it is possible to allocate various chronotopes, which, in turn, will be described by the form of the verb of precisely the subjective time experienced by its author. It is the very name ofchronotope that can clarify a lot in the personality of the creative subject.У статті представлені теоретичні засади та результати автобіографічного та експериментального методу дослідження творчого шляху відомих у світовій літературі особистостей з позиції їх часової спрямованості та тривалості біологічного циклу життя індивіда. Життєвий та творчий шляхи будьякого поета чи письменника, митця обов'язково відображаються в творчості, саме тому і хронотоп можна вважати їх синтезом. Таким чином окреслюється потреба в методі, який у найкращий спосі бвідповідав би характеристикам переживання часу людини. Художній світ ч світ творчий завжди у тому чи іншому ступені умовний: він є образом дійсності. Час та простір в літературі, таким чином, теж умовні, але в деякій мірі відображають світогляд та йог овплив на вибір переважаючої видо-часової форми дієслова при описі обраног описьменником чи поетом хронотопу. Загалом, час є тією незалежною змінною, яка завжди присутня у розумовій діяльності автора та виступає показниками деяких рис особистості творця. У цьому контексті досить актуальним є вивчення особистісної асиметрії часової діяльності людини. Таким чином, відношення людини до простору та часу, в якому вона живе, відображається в її поетичній та літературній творчості, щоденниках, автобіографічних записках, листах.