Заметка о славянском словообразовании

Abstract

В статье рассматриваются две словообразовательные модели, функционирующие в системе славянскойдиалектной деривации имён: 1) -da, -anda, -enda, -inda, -onda, - unda, -ynda; 2) -ом(а), -омля (в основном, в восточнославянском ареале). Парадоксально, что в исследованиях, посвящённых словотворчеству существительных в славянской диалектной речи, эти суффиксальные словообразовательные типы упорно не замечаются. Возможно, указанные формативы не были выделены как самостоятельные средства деривациипо причине зачисления содержащих их слов в разряд экспрессивных лексем, которымсвойственны фонетические трансформации, ведущие к отклонениям в структуре, «мутации» исхода. Автор обосновывает генезис обеих серий формантов морфологизацией фонетических явлений, которые, выйдя за рамки диалектных звуковых процессов, получили статус словообразовательных средств. В отношении некоторых производных на -ом(а) отмечается проблематичность разделения случаев, где -ом(а) показывает усечение указанного форманта, и примеровсохранности старых суперлативов с суффиксом -m- или же прилагательных с вовлечённым в сферу десубстантивного словообразования суффиксом причастий -om-. У статті розглядаються дві словотвірні моделі, що функціонують у системі слов’янської діалектної деривації іменників: 1) -da, -anda, -enda, -inda, -onda, -unda, - ynda; 2) -ом(а), -омля (в основному, в східнослов’янському ареалі). Парадоксально, що в дослідженнях, присвячених словотвору іменників у слов’янському діалектному мовленні, ці суфіксальні словотвірні типи традиційно позбавлені уваги. Можливо, зазначені формативи не були виділені як самостійні засоби деривації через те, що слова, які їх містять, були віднесені до розряду експресивних лексем, яким уластиві фонетичні трансформації, що спричиняють відхилення в структурі, «мутації» ауслаута. Автор обґрунтовує генезис обох серій формантів морфологізацією фонетичних явлищ, які, вийшовши за рамки діалектних звукових процесів, дістали статус словотвірних засобів. Стосовно деяких похідних на -ом(а) відзначається проблематичність розмежування випадків, де -ом(а) демонструєу січення зазначеного форманта, і прикладів збереження старих суперлативів із суфіксом -m- або ж прикметників із уведеним у площину десубстантивного словотворення суфіксом дієприкметників -om-. The paper focuses two word-formation models, functioning into the system of Slavic dialect derivation of nouns: 1) -da, -anda, -enda, -inda, -onda, -unda, -ynda; 2) -ом(а), -омля (mainly attested in the East Slavic area). Ironically, these suffixing word-formation models traditionally are ignored by authors of studies, dedicated to the derivation of nouns in Slavic dialect speech. Perhaps, above-mentioned formatives were not classified as separate means of derivation for a reason of including words with these suffixes in the category of expressive lexemes (such words are characterized by phonetic transformations resulting in the deviation of word-building structure, «mutation» of the end of the word). The author explains genesis of both series suffixes as morphologization of phonetic phenomena, which, have going beyond dialect sound processes, became separate word-building means. With regards to some derivatives with -ом(а) is stressed, that it is the difficulty to distinguish cases, where -ом(а) shows clipping of mentioned suffix, and examples of ancient superlatives containing suffix -m- or adjectives, derived by means of participle suffix -om- involved into the system of desubstantive word-formation.