Features of senior citizens’ emotional states under the conditions of the modern Ukrainian society transformation

Abstract

The article deals with the peculiarities of senior citizens’ emotional states in the modern Ukrainian society. The main ways of interpreting the concepts of «emotions», «experience», «psychological states» have been considered in the study. It has been proved that hard life conditions may be manifested in the emotional sphere of elderly people and their psycho-physiological health. Besides, it has been found that their longevity depends on their life attitudesю.Стаття присвячена дослідженню особливостей емоційних станів людей особливої категорії – похилого віку – в сучасних умовах суперечливих процесів модернізації усіх сфер українського суспільства. Проблема емоційної сфери особистості людини похилого віку сьогодні проникнута особливим значенням та драматизмом: населення України стрімко старіє, збільшується кількість людей похилого віку, при цьому умови їх життя значно погіршуються. Держава і суспільство не можуть створити гідні умови для їх життя. Мета статті полягає в аналізі понять «пенсійний вік», «похилий вік», «емоції», «емоційні стани», «емоційні переживання», «почуття» та у виявленні особливостей емоційних станів, обумовлених зовнішніми та внутрішніми подразниками. Було встановлено, що переважна більшість людей пенсійного віку не сприймають ринкових соціально-економічних умов життя «дикого капіталізму», політичного хаосу в державі, соціально-культурних змін, що відбулися за роки розбудови незалежної України, особливо за останні два роки. Враховуючи, яким мізерним є пенсійне забезпечення, що ще й обкладається принизливим податком, і якою великою є інфляція в країні, то тут пенсіонер постає об’єктом зневаги, приниження його людської гідності з боку держави. Як правило, переважаючим у людей похилого віку в Україні є адаптаційний процес за «замкнутим контуром» – від найбільш негативного до найбільш позитивного, за якого світ постає як незрозумілий, непередбачуваний, інколи загрожує загибеллю. Людина не «володіє» таким світом, є соціально непричетною до нього, перс- пективи власного життя не залежать від неї, а стратегія поведінки описується буденним поняття «доживати свій вік». На основі емпіричного дослідження за допомогою опитувальника з вивчення емоційної спрямованості особистості Б. Додонова та особистісного опитувальника для діагностування типу акцентуацій Г. Шмішека доведено, що люди, які відвідують Університет третього віку, мають активну життєву позицію, у них переважає стенічна емоційна спрямованість, а також спрямованість на альтруїзм, комунікативність, праксизм, гностизм, естетизм. На відміну від них особи другої категорії – люди із пасивною життєвою позицією, спосіб життя яких замкнений, відчужений. Вони відзначили, що найбільш важливою для них проблемою є недостатність пенсійних коштів для життя, дорожнеча, неувага з боку родичів та суспільства. Ці обставини їх пригнічують. При цьому вони висловили негативні почуття, які посилили їх і без того вороже ставлення до суспільства, відсутність планів на найближче майбутнє. У них переважає гедоністична та акизитивна емоційна спрямованість. Проблема адаптації людей похилого віку до соціальних умов буття потребує подальших розробок.