Методологічні коріння кризи сучасного історичного образу мислення

Abstract

Після набуття Україною незалежності стали більш доступними різноманітні архівні джерела, зник тиск з боку ідеологічної цензури. Це викликало тематичний сплеск, постановку нових проблем та спроб їх незаангажованого вирішення. Разом з тим, у методологічному світогляді склалася ситуація кризи сучасного історичного образу мислення. Історичний прогресизм як інерційно-переважаючий стиль мислення хоча і піддається вже планомірній облозі та прицільному обстрілу, але, тим не менше, залишається поки ще на плаву. Його головним, хоча і неявно-вираженим вразливим місцем залишається його початкова несумісність з традицією як принципово непереборною тканиною історії. Що підводить нас до постановки питання про імітаційну природу сучасного науково-історичного мислення. fter Ukraine's independence, various archival sources became more accessible, and pressure from ideological censorship disappeared. This caused a thematic surge, the formulation of new problems and attempts to solve them impartially. At the same time, the situation of the crisis of the modern historical way of thinking has developed in the methodological worldview. Historical progressivism as an inertially predominant style of thinking, although already subject to systematic siege and targeted shelling, nevertheless remains afloat. Its main, albeit implicit, vulnerability remains its initial incompatibility with tradition as a fundamentally insurmountable fabric of history.