Софократія як проєкт виходу гуманітарного знання із ситуації духовної нестабільності

Abstract

У статті обґрунтовується соціокультурний зміст софократії як феномену розумного реформування гуманітарно-філософської освіти в Україні на основі аналізу процесу демократичного подолання протиборства захисників сучасного цивілізованого суспільства з носіями войовничого національного екстремізму; взаємозв’язку носіїв громадянського суспільства з ідеалами великих корифеїв про «сім’ю велику,вільну, нову» (Т.Шевченко), яка актуалізує етноконфесійні мрії про те, що «во Христі немає а ні іудея а ні елліна, а ні римлянина». The article substantiates the socio-cultural content of sophocracy as a phenomenon of reasonable reform of humanitarian and philosophical education in Ukraine based on the analysis of the process of democratic overcoming the confrontation of defenders of modern civilized society with the bearers of militant national extremism; the relationship of the bearers of civil society with the ideals of the great luminaries of the "great, free, new family" (T. Shevchenko), which actualizes ethno-confessional dreams that "in Christ there is neither a Jew nor a Hellen nor a Roman."