Міжкультурна комунікація як «філософія толерантності» в сучасному світовому геополітичному просторі

Abstract

Кінець ХХ століття ознаменувався перемогою мультикультурного напряму у співвідношеннях країн і націй в геополітичному просторі. Особливого значення це набуло в європейських країнах. Однак, незважаючи на те, що далеко не всі позиції мультикультурного розвитку підтримуються західно-європейськими країнами у теперішній час, питання міжкультурної комунікації залишаються важливими, актуальними і потребуючими свого подальшого розвитку. При чому, найбільше практичне значення зазначене явище має у такому напрямку як мовна політика. У будь-якій країні це виявляється в тому, що існуюче розмаїття національних мов сприймається як позитивне явище, яке сприяє культурному взаємозбагаченню народів, мешканців як однієї країни (які є не випадковими знайомими, а співвітчизниками, для яких доля країни пов’язується з власною долею, життям), так і в міжкультурному світовому просторі. Міжкультурне середовище в цілому і взаємодія в ньому, зокрема, стає новим орієнтиром для міжнародної політики. Необхідність здійснення міжкультурної взаємодії вже усвідомлюється на рівні міжнародних організацій.