Модернізація українського суспільства в контексті формування нових поглядів на соціальну справедливість

Abstract

The article is devoted to the search for a truly working model of the Ukrainian state of social welfare with the help of a qualitative construct – the category of «social justice». This will allow ways to develop ways to reform social institutions by the political elite through a legal framework based on customary law and the nation’s deep mental guidelines. This will be a guarantee of a supportive position on the part of the majority of the population. The purpose of this article is to identify the deep ideological core of the category of «social justice» of the citizens of Ukraine, which was formed of specific historical conditions, which will be the foundation for the formation of dialogue between the elite and the majority. A retrospective view of the emergence of human notions of justice complements by a consideration of modern liberal-democratic concepts, in particular J. Rawls and O. Hoffe. Modern philosophers offer a consistent chain of analysis of social reality: limited material and non-material resources and goods – private property – rational activity (based on certain conscious choices of mutual benefit of two or more entities) – cooperation (based on obtaining, again, all sub ‘objects of tangible and intangible benefits) – justice. As an alternative to this system, other, nonEuropean worldview systems propose that have certain features identical to the Ukrainian ones: cooperation the basis of egalitarian views and collective property management. This is attempt to identify the characteristic features of the deep construct of «justice» in the guidelines of the national mentality. The study bases on the use of system-analytical approach, historical method, methods of comparative and structural-functional analysis, dialectical and sociological methods, which helped to clarify the features of mass attitudes of citizens and the possibility of implementing the theory in social practice. Recent sociological research confirms the existence of two equivalent guidelines. The first guideline relates to the traditional chain of liberal doctrine. This chain determinates by citizens, which are focuses primarily on meeting their own needs, which allow us to define this factor as «selfish». The second tendency demonstrates the egalitarian principles of cooperation and the position of altruistic value of the post-materialism. Статтю присвячено пошуку дійсно працюючої моделі української держави суспільного добробуту за допомогою якісного конструкту – категорії «соціальна справедливість». Це дозволить розробити шляхи з реформування соціальних інститутів політичною елітою за допомогою правової бази, яка в підставі буде мати звичайне право та глибинні ментальні настанови нації, що у свою чергу буде гарантом підтримуючої позиції з боку більшості населення. Тому мета цієї статті – виявити глибинне світоглядне ядро категорії «соціальна справедливість» громадян України, яке сформувалося на підставі конкретно-історичних умов, що стане фундаментом задля формування діалогу між елітою та більшістю. Ретроспективний погляд на появу людських уявлень про справедливість доповнюється розглядом сучасних ліберально-демократичних концепцій, зокрема Дж. Ролза та О. Хьоффе. Сучасними філософами пропонується послідовний ланцюг аналізу соціальної дійсності: обмеженість матеріальних та нематеріальних ресурсів і благ – приватна власність – раціональна діяльність (базується на певних усвідомлених виборах взаємної користі двох чи більше суб’єктів) – кооперація (базується на отриманні, знов таки, всіма суб’єктами матеріальних та нематеріальних благ) – справедливість. Альтернативою цій системі пропонуються інші, не європейські світоглядні системи, що мають певні тотожні з українськими риси: кооперація на засадах егалітарних поглядів та колективного управління власністю. Здійснюється спроба виявити характерні риси глибинного конструкту «справедливість» у настановах національної ментальності. Дослідження ґрунтується на використанні системно- аналітичного підходу, історичного методу, методів компаративного і структурно- функціонального аналізу, діалектичного та соціологічного методів, що допомогли з’ясувати особливості масових настанов громадян та можливості втілення теорії в соціальну практику. Завдяки останнім соціологічним дослідженням підтверджується наявність двох рівнозначних настанов. Перша настанова пов’язана з традиційним у ліберальній доктрині ланцюгом, яку демонструють громадяни, котрі зорієнтовані на задоволення передусім власних потреб, що дозволяє визначити цей фактор як «егоїстичний». Друга тенденція демонструє егалітарні засади задля кооперації і позицію альтруїстичного ціннісного постматеріалізму.