Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/999
Title: Peculiarities of the development of humanities teachers’ pedagogical reflection
Other Titles: Проблематика розвитку педагогічної рефлексії вчителів гуманітарних спеціальностей на сучасному етапі
Authors: Senchyna, Natalia Gennadievna
Сенчина, Наталія Геннадіївна
Сенчина, Наталия Геннаддиевна
Keywords: reflection
pedagogical reflection
humanities
humanities teachers
post-graduate education
рефлексія
педагогічна рефлексія
вчителі гуманітарних дисциплін
післядипломної освіти
система післядипломної освіти.
Issue Date: 2017
Publisher: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Citation: Сенчина Н. Г. Проблематика розвитку педагогічної рефлексії вчителів гуманітарних спеціальностей на сучасному етапі / Н. Г. Сенчина // Наука і освіта : наук.-практ. журнал. – 2017. – № 5. – С. 123 – 127.
Abstract: The article deals with the approaches to the determination of the essence of reflection in general, as well as the peculiarities of pedagogical reflection in particular. The prerequisite of humanities teacher’s professional development is his/her ability for reflection which involves self-cognition, self-analysis and activity self-assessment, as well as understanding the way he/she is perceived by others as a personality. The post-graduate pedagogical education is of particular importance in the development teachers’ reflection. Pedagogical reflection is considered as a teacher’s ability for self-observation, self-cognition, self-assessment, as well as the ability to compare one’s own opinion and other people ones about oneself, to assess one’s own achievements critically, to determine ways of professional and personal development. As a result of the carried out survey of humanities teachers taking post-graduate course it has been proved that they are faced with the problem of using pedagogical reflection in their work, though they are quite aware of its importance. According to the obtained data there is a necessity of developing pedagogical reflection skills in the teachers who have little experience of working at educational institutions. Their characteristic feature is that they are afraid of making mistakes because of the ones made in the past. The use of business games, role-playing, exercises and games focused on the analysis of different educational situations will contribute to the development of teachers’ reflexive skills. The further research studies are planned to involve the design of the methods to develop the humanities teachers’ pedagogical reflection in terms of post-graduate education. Модернізація сучасної шкільної освіти висуває підвищені вимоги до роботи вчителів, у тому числі й учителів гуманітарних спеціальностей, що зумовлює необхідність постійного саморозвитку, самовдосконалення задля творчої й активної самореалізації в професійній діяльності, досягнення професіоналізму. Неодмінною умовою професійного самовдосконалення вчителя гуманітарних дисциплін є його розвинена здатність до рефлексії, що передбачає самопі- знання, самоаналіз й самооцінку власної діяльності, самого себе як її суб’єкта, розуміння того, як інші сприймають його особистість. Особливе місце в розвитку рефлексії вчителів-практиків належить системі післядипломної педагогічної освіти, що за своїм призначенням орієнтована на їхнє професійне вдосконалення. Підтримка професійної кваліфікації вчителів, розвиток їхніх професійних якостей, у тому числі й педагогічної рефлексії, в системі післядипломної педагогічної освіти впливатиме на підвищення якості шкільної освіти, забезпечуючи формування цілісної, духовно багатої особистості школярів. Мета дослідження полягає в теоретичному розгляді проблематики розвитку педагогічної рефлексії вчителів гуманітарних спеціальностей в умовах модернізації сучасної шкільної освіти. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові методи теоретичного рівня: аналіз наукової психолого- педагогічної літератури, узагальнення одержаної інформації, а також методи емпіричного рівня: анкетування, діагностування, спостереження, бесіди тощо. У своєму теоретичному, концептуальному розумінні рефлексія є формою активного переосмислення людиною тих чи тих змістів індивідуальної свідомості, діяльності, спілкування, а в широкому практичному сенсі – це здатність людини до самоаналізу, осмислення й переосмислення своїх предметносоціальних відносин із довкіллям і є складовою частиною розвиненого інтелекту. У професійній діяльності вчителя важливою є його здатність до педагогічної рефлексії, що допомагає йому виробити індивідуальний стиль діяльності, дозволяє досягти адекватної самооцінки власної діяльності, прогнозувати й аналізувати її результати, спонукає до самовдосконалення. Педагогічна рефлексія розглядається як здатність учителя до самоспостереження, самопізнання, самоаналізу власної діяльності, вміння зіставляти оцінки особистісних особливостей довколишніми людьми із власним баченням себе, критично оцінювати власні досягнення в професійній діяльності, визначати шляхи професійно- особистісного розвитку. Подано дані анкетування вчителів гуманітарних дисциплін щодо обізнаності із сутністю педагогічної рефлексії, результати діагностування рівнів сформованості рефлексивних умінь учителів гуманітарних спеціальностей. Одержані результати свідчать про необхідність вирішення проблематики розвитку педагогічної рефлексії учителів гуманітарних дисциплін у системі післядипломної освіти, чому сприятиме використання під час підвищення кваліфікації різноманітних ділових і рольових ігор дискусій, аналізу педагогічних ситуацій, спрямованих на вдосконалення рефлексивних умінь. Перспективою подальших досліджень є розробка методики розвитку педаго- гічної рефлексії учителів гуманітарних дисциплін у системі післядипломної освіти.
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/999
ISSN: 2311-8466
Appears in Collections:2017

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Наталія Геннадіївна Сенчина.pdf528.59 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.