Psychological aspects of occupational self-determination of adolescent school students

Abstract

The choice of profession plays a significant role in the process of life decisions making by individuals, thus causing the scientific interest in the issue of occupational self-determination of senior school students. The study of individual’s self-determination is urgent in the context of solving the problems of motivation and needs spheres. The paper aims to reveal psychological aspects of occupational self-determination of adolescent school students. 80 school graduates took part in the experiment. The hypothesis, that there is a correlation between the motives of choosing a profession and types of occupational self-determination of adolescent school students, has been tested by the Student t-test on the significance of the correlation coefficient. Having applied Holland’s, Klimov’s, Golomshtok’s, Ovcharova’s, and Vereshchagina’s diagnostic questionnaires, it has been concluded that investigative (individuals who choose scientific professions, are focused on solving intellectual creative tasks and possess the developed nonverbal and verbal intelligence) and artistic types (with originality of thoughts and extraordinary view of life) are peculiar to the majority of the respondents; the of “individual – individual” type is peculiar to the majority of the respondents, who choose communication-related professions; most of the respondents manifest interest in pedagogy; internal socially significant motives (professions that bring pleasure), the motive of social significance prevail in choosing a future profession. There is a positive correlation between the indicators of realistic personality type and internal individually significant motives; there is a positive correlation between the indicators of social personality type and the motive of social significance of a job; there is a negative correlation between the conventional personality type and the motive of professional proficiency; there is a negative correlation between the social personality type and the motive of own work.Вибір професії посідає значиме місце у процесі прийняття особистістю життєво важливих рішень, що викликає науковий інтерес до проблеми професійного самовизначення старшокласників. Вивчення особистого самовизначення є актуальним у контексті вирішення проблем мотивації та сфери потреб. Метою статті є виявлення психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників. В експерименті взяли участь 80 випускників школи. Було здійснено кореляційний аналіз з використанням коефіцієнта кореляції Спірмена за допомогою програмного забезпечення «Статистика 10», а також проведено перевірку гіпотези (існує взаємозв’язок між мотивами вибору професії та типами професійного самовизначення учнів старших класів) за критерієм Ст’юдента про значущість коефіцієнта кореляції. Для емпіричного дослідження було використано такі діагностичні методики: методика «Визначення професійних типів особистості Голланда», методика «Диференційовано-діагностичний опитувальник інтересів – ДДО (за Є. Клімовим)», методика «Карта інтересів» (за ред. Голомштока), методика «Мотиви вибору професії» (за Р. Овчаровою), методика «Мотив вибору» (Л. Верещагіною). За результатами виявлено, що інтелектуальний (обирають наукові професії, орієнтуються на вирішення інтелектуальних творчих завдань і володіють розвиненим невербальним і вербальним інтелектом) і артистичний типи (з оригінальністю мислень та неординарним поглядом на життя) властиві більшості респондентів; тип «людина − людина» властивий більшості респондентів, які обирають професії, пов’язані з спілкуванням; інтерес до педагогіки властивий більшості випускників; внутрішні соціально значимі мотиви (професії, що приносять задоволення) переважають у більшості респондентів у виборі майбутньої професії; мотив соціальної значимості праці переважає у виборі майбутньої професії; існує пряма кореляція між показниками реалістичного типу особистості та внутрішніми індивідуально значимими мотивами; існує пряма кореляція між показниками соціального типу особи та мотивом соціальної значимості праці; існує зворотна кореляція між звичайним типом особи та мотивом професійної майстерності; існує зворотна кореляція між соціальним типом особи та мотивом власної праці.