Психологічне благополуччя як передумова розвитку особистісної самостійності майбутнього фахівця

Abstract

Актуальність дослідження визначається тим, що у сучасній вищій школі дедалі гостріше постає питання особистісної самостійності студентів, що визначає обсяг та якість засвоєних знань, а також рівень розвитку компетентностей. Мета статті полягає у визначенні рівня психологічного благополуччя залежно від курсу навчання у закладі вищої освіти, що виступає необхідною передумовою розвитку особистісної самостійності майбутнього фахівця. У статті розкрито розуміння феномена психологічного благополуччя у контексті розвитку особистісної самостійності. Визначено основні фактори та компоненти, які стосуються глибинних психологічних механізмів, що визначають рівень самостійності майбутнього фахівця, серед яких ключовими є автономність, управління середовищем, характер відносин. Емпіричне дослідження проводилось за допомогою методики К. Ріфф «Шкали психологічного благополуччя» в адаптації С. Карсканової. Результати емпіричного дослідження показали, що серед чинників психологічного благополуччя лише «Автономія» має виразну вікову динаміку. При переході від третього до п’ятого курсу значимо зменшуються її показники. Кількість студентів із низьким рівнем прояву «автономії» збільшується із курсом навчання, кількість тих, хто має середні показники – коливається, а кількість високоавтономних – статистично значимо не змінюється. Серед факторів психологічного благополуччя найвищі показники мають фактори «Особистісне зростання» і «Цілі у житті», а найнижчі – «Управління середовищем» і «Автономія». Актуалізовано необхідність розробки спецкурсу «Психологія розвитку самостійності майбутнього фахівця», у рамках якого будуть ураховуватися отримані результати емпіричного дослідження, зокрема досвід суб’єктної активності, досвід міжособистісної взаємодії майбутнього майбутнього фахівця, умови сучасного освітнього середовища. The relevance of the study is explained by the fact that in modern higher education the issue of personal autonomy of students is of special importance as it determines the amount and quality of the knowledge gained and the level of competence. The paper aims to assess the level of psychological well-being, depending on the year of study in an institution of higher education that is a necessary prerequisite for the development of personal autonomy of future specialists. There have been distinguished the main factors and components related to psychological mechanisms that determine the level of future specialist’s personal autonomy, including management of the environment and the nature of relationships. An empirical study was conducted using K. Ryff’s Scale of Psychological Well-being in the adaptation of S. Karskanova. The results of the research have shown that among the factors of psychological well-being only “autonomy” has distinct age dynamics, reducing depending on the duration of study. The number of students with the low level of “autonomy” increases depending on the year of study, the number of those with the average level – ranges, and the number of the respondents with the high level remains statistically unchanged. Among the factors of psychological well-being, “personal growth” and “objectives of life” have the highest rates, and “management of environment” and “autonomy” have the lowest ones. As a result of the research the need for the development of a special course “Psychology of Future Specialist’s Personal Autonomy” has been proved. The course is going to take into account the results of the carried out empirical research, including experience of subjective activity, interpersonal interaction experience of a future specialist as well as the conditions of modern educational environment, which is planned to be covered in the further research study.