Examining personality viability resources through the example of Euromaidan movement during 2013-2014 in Ukraine

Abstract

The paper aims to identify resources of the personality viability associated with the events of the Euromaidan taking place in 2013-2014 in Ukraine; as well as to find out the features of coping strategies manifestation depending on the activation of psychosocial resources of the viability of an individual. The following research methods were used: The Ways of Coping Questionnaire by R. Lazarus, S. Folkman, adapted by T.L. Kriukova, Mann-Whitney U-test. Besides, a questionnaire on viability resources was designed. The survey was conducted using Facebook in 2017. Those who wanted to take part in the survey filled in an online Google Forms document. Considering the events of Euromaidan as potentially traumatic, the actualization of such psychosocial resources of viability as tolerance to risk, optimistic attitude to the future, readiness to take an active public position; expectation of family support, were revealed in the respondents. Among the leading forms of psychosocial control over risks there were the desire to hold one’s own life positions, the possibility of further implementation of life plans. Some features of the manifestation of coping strategies were identified, depending on the activation of psychosocial resources of viability. For example, the Euromaidan activists tended to use “confrontational coping” aimed at “finding social support’, “positive revaluation” in the process of coping with difficulties. The respondents who monitored the events of Euromaidan in 2013-2014 also used strategies for confrontation and social support seeking, but at the same time they demonstrated an appeal to such copings as “self-control”, “acceptance of responsibility” and a tendency to “escaping/avoidance”. Стаття присвячена дослідженню соціально-психологічних ресурсів життєздатності, що сприятимуть екологічному переживанню потенційно травмуючих ситуацій, конструктивному опрацюванню життєвих труднощів та відновленню психологічного здоров’я людини. Життєздатність розглядається як синонім психічного та соматичного здоров’я, як змістовна характеристика саногенного потенціалу. Ресурси життєздатності людини грунтовно вивчаються представниками позитивної психології та концепції посттравматичного зростання. Було визначено, що соціально-психологічні форми контролю над ризиком та пошук соціальної підтримки можна розглядати як ресурси життєздатності, що виконують реабілітаційну функцію і активуються у фатальні, потенційно травмуючі моменти життя. Метою дослідження є визначення ресурсів життєздатності особистості, що пов’язані з подіями Євромайдану 2013- 2014 рр.; одним із завдань – виявлення особливості прояву копінг-стратегій залежно від активації соціально-психологічних ресурсів життєздатності особистості. У якості методів дослідження було використано опитувальник «Способи опанувальної поведінки» Р. Лазаруса, С. Фолкмана, адаптований Т.Л. Крюковою та ін., масове анкетування, аналіз та інтерпретацію описових статистик, непараметричний критерій Манна-Уітні. Для досягнення мети дослідження було розроблено анкету ресурсів життєздатності. Анкетування відбувалось за допомогою онлайн-сервісу соцмережі Facebook у 2017 році. Бажаючі взяти участь у анкетуванні заповнювали онлайн-документ Google Forms або електронний бланк. Розглядаючи події Євромайдану як потенційно травмуючі, серед опитуваних було виявлено актуалізацію таких соціально-психологічних ресурсів життєздатності як толерантність до ризику, оптимістичне ставлення до майбутнього, готовність зайняти активну громадську позицію, що, зокрема, виявилось у контрольованій пильності респондентів; очікування підтримуючої поведінки від сім’ї та родини. Серед провідних форм соціально-психологічного контролю над ризиками досліджуваних є прагнення захистити те, що є, зберегти власні життєві позиції, можливість подальшої реалізації життєвих планів. Було визначено деякі особливості прояву копінг-стратегій залежно від активації соціально-психологічних ресурсів життєздатності. Активісти Євромайдану 2013-2014 рр. частіше звертаються до «конфрантаційного копінгу», орієнтовані на «пошук соціальної підтримки», на «позитивну переоцінку» під час опанування труднощів. Респонденти, що спостерігали за подіями Євромайдану 2013-2014 рр. у віртуальному просторі, також використовують стратегії конфронтації та пошуку соціальної підтримки, але, водночас, вони демонструють звернення до таких копінгів як «самоконтроль», «прийняття відповідальності» та схильність до «втечі-уникнення». Виявлено, що респонденти, які обирають захисні форми соціально-психологічного контролю над ризиками, частіше звертаються до втечі від вирішення труднощів.