Педагогічний потенціал міжнародних порівняльних досліджень

Abstract

У змістовому наповненні статті здійснено теоретико-методологічну та емпіричну проекцію міжнародних порівняльних досліджень на педагогічну канву з метою розкриття її потенціалу та ціннісної зорієнтованості. Актуальність дослідження проблематизовано на рівні необхідності поглиблення профільної міжнародної науково-дослідної співпраці у напрямку подолання існуючих дестабілізаційних процесів. Окреслено пріоритетність компаративного аналізу у реалізації міжнародних порівняльних досліджень педагогічної центрованості. Виокремлено вагомість впливу означених факторів (зокрема, політичних, соціокультурних, наукових та організаційно-методичних) на розвиток досліджуваного феномена у цілому. У якості дослідницького інструментарію використано теоретичні, емпіричні та статистичні методи. Акцентовано увагу на перевагах поліоб’єктних міжнародних порівняльних досліджень перед монооб’єктними у контексті дослідження багатоаспектних педагогічних феноменів. Перспективність подальшого феноменологічного розвитку розкрито крізь призму пріоритетності умов наявної децентралізації. Узагальнено перехресність впливу на вітчизняне феноменологічне функціонування двох взаємопов’язаних чинників – трансформації соціалістичного табору у постсоціалістичний «ландшафт», глобалізації та інтеграції освіти у міжнародний соціокультурний простір. Проблематизовано наддержавну соціальну зорієнтованість досліджуваного феномена, крізь призму його теоретико-методологічної та емпіричної наповненості. Виокремлено значущість екзогенних (міжнародна освітні політика, рівень міжнародного визнання освітніх структур, якість освітньої підготовки з урахуванням вимог міжнародного ринку праці, показники зовнішнього фінансування освітніх проєктів тощо) та ендогенних (відповідність норм чинної нормативно-правової бази держави тенденціям світового освітнього прогресу, фінансування розвитку галузі, зацікавленість керівних структур у інноваційному розвитку освіти тощо) детермінант на продуктивність феноменологічного функціонування. Узагальнено особливу цінність педагогічноцентрованих міжнародних досліджень, які дозволяють проаналізувати обраний предмет дослідження у широких географічних і часових межах. The content of the article provides a theoretical analysis of international comparative research, which potential is rather significant in pedagogical theory and practice. The relevance of the study has been problematized by the need to deepen the profile of international research cooperation to overcome the current destabilization processes. The priority of comparative analysis has been outlined at the level of phenomenological functioning. The importance of the influence of these factors (in particular, political, social and cultural, scientific, organizational, and methodological) on the development of the phenomenon under study has been considered as a whole. The theoretical (analysis, systematization, and modeling), empirical, and statistical methods have been used as research tools. The prospects for further development of international comparative studies of pedagogical centering have been presented in terms of the priority of the conditions of the decentralization. The cross impact on the domestic phenomenological functioning of two interrelated factors – the transformation of the socialist camp into the post-socialist space, the globalization and the integration of education into the international social and cultural space has been generalized. The supranational social orientation of the studied phenomenon has been considered in terms of its theoretical, methodological, and empirical content. The importance of exogenous (international educational policy, the level of international recognition of educational structures and the quality of educational training taking into account the requirements of the international labor market, indicators of external financing of educational projects, etc.) and endogenous (consistency of the norms of the current legal framework of the state with the trends of world educational progress, financing the development of the industry, the interest of management structures in the innovative development of education, etc.) determinants of the productivity of phenomenological functioning has been highlighted. The advantages of multi-object international comparative research over mono-object research in terms of the study of multifaceted pedagogical phenomena has been emphasized. It is worth noting that the priority of integration trends on the way to resolving everyday problems is especially relevant for the education sector, in which productive functioning is not possible under the conditions of international isolation. It has been emphasized that by comparing domestic and foreign branch achievements to make rationally balanced decisions at the national level, it is possible to gain further social and cultural well-being and educational progress. It has been identified that only with a fair assessment of the functioning of education, upbringing, and learning at the level of different countries, a set of effective measures to improve the efficiency of these branches can be chosen. A special value of pedagogically centered international research, which allows analyzing the chosen subject of the study within wide geographical and time limits has been generalized.