Відчуття причетності вчителів як передумова успішності освітньої реформи: методичні засади дослідження

Abstract

Проаналізовано проблеми управління освітніми реформами у розрізі світових практик. На основі вивчення міжнародного досвіду виокремлено передумови успішного здійснення освітніх реформ: децентралізація та автономія шкіл; ефективне лідерство адміністраторів як чинник стимулювання підтримки інноваційних змін серед педагогічної спільноти; поступовість інноваційних кроків; налагоджена комунікація та високий ступінь довіри між усіма зацікавленими сторонами; консенсус з боку учасників, а також відкритість до спілкування і толерантного обміну думками; суб’єктивне відчуття причетності учасників на всіх етапах реформування освіти. На основі результатів аналізу сучасних наукових знань встановлено, що індивіди, які відчувають себе причетними до спільноти, схильні виходити за межі особистого інтересу заради групових цілей, і реалізовувати суспільно значущі завдання. Визначено підходи до розуміння відчуття причетності педагогів та встановлено, що консолідація думок на рівні колективних інтересів і цінностей, а також позитивний афективний фон сприяють формуванню та високому прояву відчуття причетності. За допомогою анкети-опитувальника виявлено та охарактеризовано рівні прояву причетності вчителів щодо впроваджуваних реформ. Встановлено зв’язок між відчуттям причетності вчителів та їхньою готовністю, відповідно до освітньої реформи, впроваджувати компетентнісний підхід до навчання. The problems of management of educational reforms in the context of world practices have been analyzed. Based on the study of international experience, the premises for the successful implementation of educational reforms have been identified: decentralization and autonomy of schools; effective leadership of administrators as a factor in stimulating innovative changes among the pedagogical community; gradual steps of the reforms; well-established communication and high degree of trust between all stakeholders; consensus-based participation, as well as openness to communication and tolerant exchange of views; the subjective sense of belonging of the participants at all stages of educational reform. Based on the results of the analysis of modern scientific knowledge, it has been established that individuals who feel involved into the community tend to go beyond personal interests for the group goals and implement socially significant tasks. There have been identified approaches to the under-standing of the sense of teachers` belonging. It has been also stated that the consolidation of opinions at the level of collective interests and values, as well as a positive affective background contribute to the formation and high manifestation of the sense of belonging. The levels of teachers` belonging in the context of educational reforms have been identified through the questionnaire. There has been established a link between teachers' sense of belonging and their willingness to implement competency-based approach into learning.