Взаємозв’язок ідентичності, пам’яті та безпеки як дослідницька парадигма (на прикладі Латвії)

Abstract

У статті розкриваються теоретичні аспекти взаємозв’язку ідентичності, пам’яті й безпеки на прикладі Латвії. Актуальність теми зумовлена тим, що нині все частіше історична пам’ять та ідентичність почали усвідомлюватися як важливий елемент національної безпеки, який можна позначити як «сек’юритизацію» пам’яті й ідентичності. Мета статті – з’ясувати теоретичний зв’язок ідентичності, пам’яті й пропаганди, сформулювати парадигму дослідження латвійського кейсу, який є одним із найпоказовіших щодо визначеної проблеми. В якості теоретико-методологічного підґрунтя автори спираються на конструктивістське розуміння безпеки, системно оформлене в дослідженнях представників Копенгагенської школи, які розглядають безпеку як соціально конструйоване явище і визначають однією з її основних цілей захист ідентичності. По- перше, як і у випадку з безпекою колективна пам’ять також соціально детермінована. По-друге, колективна пам’ять лежить в основі різних форм ідентичності, зокрема національної. По-третє, колективна пам’ять є не тільки об’єктом захисту, але і тим ресурсом, спираючись на який актори безпеки ідентифікують загрозу, формують образ ворога і визначають засоби захисту. З огляду на цю парадигму актори поясняють, чому латвійські політичні еліти виголошували зміст національної безпеки, спираючись на минулий травматичний досвід колективної пам’яті радянського періоду (депортації, репресії), але для російськомовної громади ці смисли залишалися чужими. Під впливом активної історичної політики Росії вона стрімко сек’юритизувала свій наратив із протилежним розумінням ключових подій історії ХХ століття. Це породило так звану дилему соціальної безпеки, в якій будь-яка дія латвійської держави з фіксації національного наративу сприймається на внутрішньому рівні (рівні російськомовної громади) й особливо на зовнішньому (рівні РФ) як загроза для своєї історичної пам’яті та ідентичності, зумовлює спіраль сек’юритизації. The article reveals theoretical aspects of correlation between identity, memory and security on Latvian example. The actual importance of this issue results from the fact that nowadays historical memory and identity are becoming understood as an important element of national security which can be referred to as memory securitization and identity. The objective of this article is to define the theoretical linkage between identity, memory and propaganda, as well as determine the research paradigm of Latvian case which is of peculiar nature regarding the mentioned issue. As a theoretical and methodological basis the authors ground on constructivist comprehension of security which was systematized in studies by representatives of Copenhagen School. They consider security as a socially constructed phenomenon and regard identity as one of the main purposes of its protection. Firstly, as well as security, collective memory is socially determined. Secondly, collective memory lays the foundations for different form of identity, including the national one. Thirdly, collective memory is not only the protection object but also the resource basing on which security actors identify the threats, shaping the image of enemy, as well as define the means of protection. Grounded on this paradigm, the authors give the reasons why Latvian political elites claimed the meaningfulness of national security basing on the previous traumatic experiences concerning collective memory of Soviet times (deportations, repressions). However Russianspeaking communities perceived this meaning as of the alien nature. Under the impact of Russian policy in history they rapidly securitized own narrative whereas applying opposite comprehension of 20th century history key events. This situation resulted in so called social security dilemma, in which each Latvia’s action concerning national narrative fixation is seen at an external level (level of Russian-speaking community) and, more importantly, at internal level (Russian Federation level) as a threat to own historical memory and identity, which specifies the securitization spiral.