Сьогодення української влади: філософія проблеми

Abstract

В межах порівняльно-історичного методу аналізу сучасної соціальної філософії розкриті взаємозв’язки між різними соціальними явищами, які притаманні українському політичному простору вкінці 2019 – першій половині 2020 року. Такий підхід дав змогу виявити сутнісні причини розвитку групи соціальних явищ, зрозуміти, як і чому вони корелюють із розвитком суміжних соціальних спільнот, розкрити зміст низки гносеологічних, онтологічних та аксіологічних складників в сучасній політичній структурі українського суспільства. В дослідженні показано, що українська політика вказаного періоду втратила єдиний вектор дії і розрахована на багатоваріантний підхід до розв’язання як стратегічних, так і тактичних завдань. Вказані явища викликали в багатьох українських політичних партнерів із Євросоюзу втрату інтересу до українських внутрішніх і зовнішньоекономічних проблем, створили реальні передумови до посилення російської експансії на українських теренах. Наголошено на наявній недооцінці сучасним українським політичним корпусом політичного курсу Росії та її лідера, який попри всі колізії соціального розвитку Росії користується підтримкою значної частини електорату. Звернута увага на процеси неоднозначного підходу європейських політиків до проблеми захоплення Росією українських земель та втрату ними лідерства у політичному повсякденні сучасного світового розвитку. Порівняння політичного курсу нового українського керівництва з політичним курсом Росії попереднього 20-ти річного періоду свідчить про певну кореляцію цих явищ і наводить на думку про наявність в українському політикумі проросійських сил. Розкрито те, що причини сучасного розвитку подій криються як у сьогоденні, так і в минулому історичному розвитку України. Зазначено, що в інформаційному форматі соціум буде самодостатнім для висхідного розвитку при наявності духовного інформаційного ресурсу, який є своєрідним рушієм для його поступу по висхідній суспільного прогресу. В період незалежного розвитку сформувався стереотип соціальної розгубленості, коли з плином часу нічого не змінювалося як в історичній ретроспективі, так і в щорічній перспективі. В той же час формування нової української особистості відбувалося паралельно з процесом становлення української масової культури. Within the comparative-historical analysis of modern social philosophy, the relationships between different social phenomena inherent in the Ukrainian political space at the end of 2019 – the first half of 2020 are revealed. This approach revealed the reasons for the development of a group of social phenomena and helped to understand how and why they correlated with the development of related social communities. It also revealed the content of a number of epistemological ontological and axiological components in the modern political structure of Ukrainian society. It is scientifically substantiated that Ukrainian politics of this period has lost a single vector of action and is aimed at a multivariate approach to solving both strategic and tactical tasks. Such phenomena caused many Ukrainian political partners from the EU to lose interest in Ukraine’s domestic and foreign economic problems, and created real prerequisites for enhancing Russian expansion in the Ukrainian territory. The article underscores the current underestimation of the political course of Russia and its leader, who, despite all the conflicts of social development in Russia, enjoys the support of a large part of the electorate. Attention is drawn to the processes of the ambiguous approach of European politicians to the problem of the seizure of Ukrainian lands by Russia and the loss of their leadership in the political everyday life of modern world. Comparing the political course of the new Ukrainian leadership with the political course of Russia in the previous 20-year period indicates a certain correlation of these phenomena and suggests that there are pro-Russian forces in the Ukrainian politicum. It is revealed that the reasons of the modern events lie in the present and past historical development of Ukraine. It is stated that in the information format the society will be selfsufficient for the growing development in the presence of a mental information resource, which is a kind of driving force for its social progress. During the period of independent development, a stereotype of social confusion formed, when nothing changed over time, both in historical retrospect and in the annual perspective. At the same time, the formation of a new Ukrainian personality took place in parallel with the process of becoming a Ukrainian mass culture.