Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9419
Title: Французька експедиція в Морею 1828-1833 років: витоки колоніального дискурсу
Authors: Добролюбська, Юлія Андріївна
Dobrolyubska, Yulia Andriivna
Присяжнюк, Олексій Миколайович
Prisajnyk, Оleкsiy Мykolayovych
Keywords: культурна спадщина
пам’ятник
скарб
філеллінізм
європоцентризм
колоніальний дискурс
експедиція в Морею
Issue Date: 2020
Publisher: Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал
Citation: Добролюбська Ю. А. Французька експедиція в Морею 1828-1833 років: витоки колоніального дискурсу / Ю. А. Добролюбська, О. М. Присяжнюк // Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал. – № 1(10). – 2020. – С. 78-91.
Abstract: Філеллінізм існував в європейському суспільства задовго до експедиції в Морею, остання лише посилила цю тенденцію. Експедиція сприяла перетворенню поверхового інтересу на інтерес науковий, оскільки її матеріали сформували науковий та естетичний багаж, який залишався одним з найкращих на багато років для європейських вчених, що не мали змоги особистого відвідування регіону. Античні грецькі руїни викликали захоплення та трепетне поклоніння європейців, які вбачали в них своє в значній мірі романтизоване минуле. Офіцери, солдати та митці стали тією першою групою, в якій формувалася колективна пам’ять про минуле. Для неї ці події були емоційно забарвленими. Повернувшись на батьківщину, вчені, митці та навіть офіцери стануть носіями і трансляторами цієї колективної пам’яті у французькому суспільстві. Ця група виступала носієм інформації про пам’ятники та скарби давніх греків, ключові події, найбільш значущі деталі грецької давнини – колиски європейської цивілізації та її цінностей. Наукова експедиція в Морею мала важливе значення для розширення знань про Грецію як країну та її античну спадщину. В архітектурі, скульптурі, живописі, меблюванні, декоративному мистецтві активно використовувались античні грецькі мотиви – як правило, в значно романтизованому та прикрашеному вигляді. Після експедиції європейські музеї та численні колекціонери стали проявляти підвищений інтерес до грецької культури. Оборотною стороною цього інтересу стало активне розграбування культурної спадщини країни. Ще один з результатів експедиції полягав в тому, що наука стала розглядатися як «політика XIX століття».
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9419
Appears in Collections:Кафедра всесвітньої історії та методології науки

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Dobrolyubska,Prisajnyk.pdf628.89 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.