Особливості, що зумовлюють емоційне вигорання підлітків у процесі спілкування з дорослими

Abstract

Мета статті полягає у дослідженні комунікативних чинників, які провокують утворення синдрому емоційного вигорання підлітків в умовах сім’ї та під час навчальної взаємодії з педагогом. Діагностика проводилася за допомогою низки методик: методика «Діагностика рівня емоційного вигорання» (В. Бойко), методика «Інтерперсональна діагностика» (Т. Лірі), «Тест ЗЕС» (Б. Додонова), «Методика самооцінки емоційних станів» (А. Уессманн, Д. Рікс), «Методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності» (за Д. Расселом, М. Фергюсоном). Розглянуто сутність комунікативних чинників, характерних особливості емоційного вигорання підлітків. У дослідженні взяли участь 244 підлітки та 150 учителів. Доведено неготовність учителів використовувати діалогове спілкування у навчанні, про що свідчать їхні установки в комунікативній сфері. Аналіз результатів дослідження спілкування підлітків з учителями дає підстави стверджувати, що комунікативними чинниками, що провокують утворення синдрому емоційного вигорання у підлітка є: наявність суттєвих відмінностей в учителів щодо потреб, мети та інтересів дитини; установки в комунікативній сфері педагога; неготовність учителів використовувати діалогове спілкування у навчанні. З метою дослідження сімейних комунікативних чинників, які провокують утворення синдрому емоційного вигорання, було досліджено підлітків зі школи-інтернату та з масової школи. Досліджено психологічні властивості спілкування підлітків у сім’ї та з’ясовано, що комунікативними чинниками, що провокують утворення синдрому емоційного вигорання є: комунікативно-рольові – брак або відсутність повноцінного сімейно-рольового спілкування, недостатня можливість будувати власну комунікативну тенденцію у взаємодії з вчителем; соціально-психологічні: інтенсивне спілкування в мікрогрупі інтернату (образ Я, що формується як образ Я (Ми)), підвищена групова відповідальність; несприятлива психологічна атмосфера спілкування; психологічно важкий контингент спілкування; особистісно-комунікативні: депресивність, емоційна ригідність, слабка мотивація емоційної віддачі як відсутність або надмірний прояв емпатії, дефекти особистісної сфери (неадекватна низька самооцінка, тривожність тощо). The paper aims to study factors that provoke the emotional burnout syndrome in adolescents in terms of family environment and in educational interaction with teachers. The following research methods were applied: Emotional Burnout Scale (by V. Boyko), Interpersonal Diagnosis of Personality (by T. Leary), General Emotional Orientation Inventory (by B. Dodonov), Emotional States Self-Assessment (by A. Wessmann, D. Rick), the 20-item UCLA loneliness scale (by D. Russell, M. Ferguson). 244 adolescents and 150 teachers participated in the study. The unwillingness of teachers to use dialogue communication in the educational process has been observed as a result of the survey. The communicative factors that provoke the emotional burnout syndrome of teenagers are as follows: the presence of significant differences in teachers regarding the needs, goals and interests of students; attitudes in the teachers’ communicative sphere; teachers’ unwillingness to use the dialogue in educational process. In order to investigate family communicative factors that provoke the formation of the emotional burnout syndrome, teenagers from boarding schools and secondary schools were examined. The psychological properties of family communication of adolescents have been investigated and the following communicative factors provoking the formation of an emotional burnout syndrome have been distinguished: role-communicative factors – lack or absence of proper family-role communication, inability to build their own communicative tendency in interaction with teachers; psychosocial: intensive communication in the microgroup of the orphanage, increased team responsibility; unfavorable psychological atmosphere of communication; psychologically difficult contingent for communication; personality-communicative: depression, emotional rigidity, weak motivation of emotional feedback as the absence or excessive manifestation of empathy, personal sphere problems (inadequate low self-esteem, anxiety, etc.).