Противоречие в теории преступления

Abstract

Многообразие возможных подходов к изучению преступления сводится к двум наиболее общим принципам – тотализации и контрадикции. Разбор некоторых проблем платоновского диалога «Филеб» используется как пример неэффективности тотализирующего метода. Преступление осмысляется как прорыв ограниченного целого в пользу бесконечного становления субъекта. Різноманіття можливих підходів до вивчення злочину зводиться до двох найбільш загальних принципів – тоталізації та контрадикції. Розбір деяких проблем платонівського діалогу «Філеб» використовується як приклад неефективності тоталізуючого методу. Злочин осмислюється як прорив обмеженого цілого на користь безмежного становлення суб'єкта. The variety of possible approaches in crime studies is reduced to the two most general principles – totalization and contradiction. Analysis of some problems of the Plato`s dialogue «Philebus» is used as an example of uneffectiveness of totalization method. Crime is rethinked as a breach of the limited wholeness on behalf of the endless becoming of subject.