Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8605
Назва: Перший англійський закон про охорону стародавніх пам’ятників
Автори: Присяжнюк, Олексій Миколайович
Prisajnyk, Оleкsiy Мykolayovych
Ключові слова: пам’ятник
зони археологічних розкопок
пам’ятка
закон
охорона пам’яток
збереження
національна спадщина
Дата публікації: 2020
Видавництво: Європейські історичні студії
Бібліографічний опис: Присяжнюк О. М. Перший англійський закон про охорону стародавніх пам’ятників // Європейські історичні студії. – № 16. – 2020. – С. 113-125.
Короткий огляд (реферат): Появі першого спеціального закону про пам’ятники старовини передувала довга стадія вивчення та систематизації знань про пам’ятники історії та культури. Закон про охорону стародавніх пам'ятників 18 серпня 1882 року був першим подібного роду актом парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії. Закон містить список з перших 68 пам'ятників або місць їх розташування, які були захищені законодавством. Текст закону складається з 11 пунктів. Аналіз пунктів 2, 3 і 11 надає нам можливість сформулювати саме поняття «пам'ятник», що міститься в ньому, а також розглянути види стародавніх пам'ятників, які виділяються законом. Пам'ятниками старовини вважаються: будинки, будівлі та інші споруди, що знаходяться на поверхні землі або під землею, а також печери і зони археологічних розкопок, а також місцезнаходження таких будинків, будівель та інших споруд, а також печер і зон археологічних розкопок. Всі складові елементи та конструкції пам'ятника вважаються його частинами. Місцезнаходження пам'ятника включає в себе не тільки ділянку землі, на якій він знаходиться, але й прилеглу до нього територію. Умисне руйнування або псування охоронюваних пам'яток тягне за собою кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до одного місяця і штрафу. Втім, кримінальна і фінансова відповідальність покладається тільки на осіб сторонніх, а власник пам'ятника не підлягає ніякому покаранню за будь-яку дію, що він може зробити зі своїм майном. Пункти закону вперше регулюють державний облік пам'яток. Такий облік передбачає виявлення пам'яток, обстеження та визначення їх цінності, включення в список охоронюваних, інформування власника або орендаря пам'ятника про включення даного об'єкту в список тощо. Закон про охорону стародавніх пам’ятників 1882 року став одним з найважливіших результатів комплексу суспільно-політичних реформ вікторіанської Англії. Стислість Закону 1882 року не дозволяла охопити всі стародавні пам’ятники, у зв'язку з чим він виконував роль джерела права лише частково. В даний час у Великобританії немає єдиного законодавчого акту про охорону і використання пам'яток історії та культури. Після названого акту 1882 року до середини XX століття були прийняті та діяли ще кілька законів, присвячених різним аспектам охорони пам'яток. Однак основні положення, що регулюють дану сферу суспільних відносин були закладені ще наприкінці ХІХ століття.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8605
Розташовується у зібраннях:Кафедра всесвітньої історії та методології науки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Prysiazhniuk Pershii.pdf356.92 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.