Стилістичні засоби вираження трансгуманізму в творчості раннього Олеся Бердника

Abstract

У статті розглядаються стилістичні засоби вираження трансгуманізму у ранній творчості видатного українського письменника Олеся Бердника, одного з найяскравіших представників вітчизняної наукової фантастики. Матеріалом для дослідження служать його романи «Шляхи титанів», «Стріла часу» і «Діти безмежжя», що розкривають перед читачем утопічну картину майбутнього. З'ясовується, що на цьому етапі творчої біографії автор дотримується канонів техно-оптимістичного дискурсу, що панував в середині XX століття. В статье рассматриваются стилистические средства выражения трансгуманизма в раннем творчестве выдающегося украинского писателя Олеся Бердника, одного из самых ярких представителей отечественной научной фантастики. Материалом для исследования служат его романы «Пути титанов», «Стрела времени» и «Дети бесконечности», раскрывающие перед читателем утопическую картину будущего. Выясняется, что на этом этапе творческой биографии автор придерживается канонов техно-оптимистического дискурса, который царил в середине XX века. The article examines stylistic devices in which distinguished Ukrainian writer Oles Berdnyk expresses transhumanist ideas. The author is famous for being one of the brightest representatives of native science fiction. His early novels «Paths of Titans», «The Arrow of Time» and «Children of Infinity», which depict a utopian future, have been chosen as an object to be studied. It is found out that the message translated by the author in a given period of his creative activity reproduces primarily the techno-optimistic discourse that prevailed in the middle of the twentieth century and has some obvious transhumanist and immortalist indications, which can be observed both at substantive (the evolution of a man into an omnipotent immortal being is being depicted) and stylistic level. In its simplest form, this is manifested in the active use of positively colored epithets, hyperbolized metaphors, metonymic embodiments and other stylistic means which shape central features of the author’s idiostyle. The tropes and figures of speech used by the author are in most cases emotionally expressive, that is, they contain elements of value (mostly positive, in this case).