Предметно-мовне інтегроване навчання як засіб підвищення мотивації до навчанн

Abstract

Питання популяризації та актуальності вивчення іноземної мови спровокувало поглиблений інтерес до вивчення світового досвіду щодо новітніх методів та підходів викладання іноземної мови, які забезпечують позитивні результати. У статті розглядається підхід предметно-мовного інтегрованого навчання (Content and Language Integrated learning (CLIL)) та особливості його імплементації у різних країнах світу. Представлено короткий аналіз передумов виникнення, основних досліджень та особливостей упровадження предметно-мовного інтегрованого навчання у різних закладах освіти. Крім того, подається аналіз науково-методичної літератури з теми дослідження, обґрунтування зв’язку вмотивованості студентів із застосуванням підходу предметно-мовного інтегрованого навчання. У дослідженні використано теоретичні методи дослідження: вивчення літератури, аналіз, синтез, узагальнення. У статті висвітлено основні принципи та ключові засади, необхідні для ефективного впровадження предметно-мовного інтегрованого навчання. Пояснюється принцип дуальності CLIL: мовні та фахові компетенції формуються у студентів одночасно та паралельно. Висвітлено проблему оцінювання якості знань, оскільки не існує єдиного критерію, сьогодні дослідники виступають за розподілення оцінок за мовними та фаховими навичками окремо. Також представлено співвідношення рідної та мови, яка вивчається в рамках курсу, проаналізовано варіації їх співвідношення. Окрім позитивних характеристик, у статті проаналізовано основні труднощі, які постають перед викладачем на занятті, яке фактично базується на принципах CLIL. До основних труднощів відносять: забезпечення кваліфікованими кадрами, людський ресурс, методичне забезпечення, підтримку з боку батьків та суспільства. Підхід предметно-мовного інтегрованого навчання є гнучким та може бути адаптованим практично до будь-якого освітнього середовища. Варіативність, гнучкість та багатовекторність роблять його надзвичайно популярним серед студентів, що у свою чергу, сприяє позитивному ставленню до навчання, робить студентів більш вмотивованими. The issue concerning popularisation and relevance of foreign language learning and teaching has provoked a deep interest to analyse and study the world experience of modern methods and approaches to teaching a foreign language which provide positive results. The article considers the approach of content and language integrated learning (CLIL) and peculiarities of its implementation in different countries. A brief analysis of the CLIL approach formation, the preconditions and sources of its establishments are represented. Moreover, the basic difference between CLIL and previous communicative approaches is illustrated. The article illuminates the varieties of CLIL implementation round the world. Scientific and methodological literature on the topic is reviewed. In the article, theoretical research methods are used: literature study, analysis, synthesis, and generalisation. The article points out the core principles and key requirements needed to implement the approach of content and language integrated learning successfully. The idea of a dual focus is explained: both professional and linguistic competences are developed at the same time. One of the core obstacles is knowledge evaluation, as there is no singular criterion in this concern. Scholars agree with the idea to separate marks. Therefore, a learner gets his/her mark (grade) for profession-oriented skills and linguistic ones separately. Both native and foreign languages learned within the course are correlated, the variations of their interconnection are analysed. Besides positive features, the articles analyses the main problems which a teacher may face during the lessons based on the content and language integrated learning approach. The main obstacles are as follows: lack of qualified and experienced teachers, methodological support, dissemination among social communities. The approach of content and language integrated learning is flexible and can be easily adapted to any teaching/learning/educational environment. Its variability and flexibility make it extremely popular with students. Furthermore, it tends to create a positive attitude to education and makes students more motivated.