Ситуація як методична проблема та її роль у навчанні іноземної мови

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз ситуації як основи виникнення смислових взаємозв’язків висловлювань у діалозі. Розгляд питання про ситуацію, а також специфіку її відображення у смисловому змісті висловлювань дозволить встановити, як перебіг діалогу регулюється ситуацією. Отримані в результаті важливі методичні параметри складають ситуативну основу для побудови ефективної системи навчання. Актуальність дослідження пов’язана із необхідністю наукової розробки і практичного впровадження системи навчання діалогічного мовлення, що дозволить ефективно формувати в учнів якісні навички практичного володіння живим розмовним мовленням. Мовленнєва діяльність відзначається важливими мовними параметрами. Здатність людини до здійснення мовленнєвої діяльності розглядається передовсім як можливість формувати висловлювання , що відповідають певним ситуаціям. Здатність ситуації впливати на структуру окремих форм усного мовлення виражається у неповноті та ситуативності, наприклад, діалогічного мовлення. Ситуація як екстралінгвістичний фактор мовленнєвої діяльності розглядається представниками лінгвістичної науки як важливий елемент, що суттєво впливає на структуру мовлення. Психологи розглядають ситуацію в якості одного з важливих критеріїв вивчення закономірностей формування та функціонування психічних процесів. Це стосується, зокрема, процесу мислення у зв’язку з мовленнєвим досвідом учнів, що засвоюють іноземну мову. Ситуація традиційно розглядається також на рівні функціонування в якості методичної категорії. Переважає думка про необхідність здійснення саме детального аналізу особливостей складників мовленнєвої ситуації, на підставі якого вчені-практики виокремлюють найбільш типові та керовані аби успішно застосувати їх у навчанні іноземної мови. Успішні практичні результати зайвий раз підтверджують правильність створення у процесі навчання природних позамовних мовленнєвих ситуацій. В методиці вказується на те, що ситуативність забезпечує такі параметри, як ефективність, дієвість та економічність у навчанні іноземної мови. The article provides a theoretical analysis of a situation as the basis for the emergence of semantic relationships of statements in a dialogue. Consideration of the situation and the specifics of its reflection in the semantic content of statements will allow establishing how a dialogue is governed by the situation. The relevance of the study is related to the need for scientific development and practical implementation of the system of teaching dialogic speech, which will effectively develop students’ quality skills to use living spoken language in practice. Speech activity is marked by important linguistic parameters. A person’s ability to perform speech activity is seen primarily as an opportunity to form statements that correspond to certain situations. The situation affects the structure of certain forms of oral speech, in particular its dialogic variety. Linguists consider the situation to be an extralinguistic factor of speech activity and an important element that significantly affects the speech structure. Psychologists treat the situation as one of the important criteria for studying the regularities of the forming and functioning of mental processes.