Структура методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва

Abstract

Прагнення нашої держави до входження в європейській освітній простір, набуття закладів вітчизняної системи освіти, зокрема й загальноосвітніми, конкурентоспроможності на ринку світових освітніх послуг, актуалізують потребу в її модернізації та підвищенні якості. На це націлюють сучасні державні документи, що забезпечують нормативно-правову базу вітчизняної освіти. Метою статті є висвітлення й обґрунтування структури методичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва. У статті схарактеризовано сутність феномену «методична культура майбутніх учителів музичного мистецтва». Застосування системного підходу як єдності ідей, базових положень, вихідних позицій дозволило розглядати означений феномен як систему, що має специфічні складники, які й зумовлюють її особливості. Такими складниками є структурні компоненти досліджуваного феномену. Аналіз, узагальнення й інтерпретація наукових джерел і практики фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва дозволили визначити і схарактеризувати структурні компоненти їхньої методичної культури як особистісного утворення: гносеологічний (як сукупність засвоєних знань, необхідних майбутньому вчителю музичного мистецтва для успішного вирішення новопосталих професійно- методичних завдань); аксіологічний (як система цінностей і ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя музичного мистецтва, що визначає культуровідповідну спрямованість його музично- професійної діяльності й особистісне ставлення до вирішення методичних завдань); праксеологічний (характеризується наявністю методико-педагогічних і спеціальних умінь, сукупність яких забезпечує культуровідповідність майбутньої професійної та квазіпрофесійної діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва); особистісний (передбачає емоційно позитивне ставлення майбутнього вчителя музичного мистецтва до необхідності оволодіння і якісного здійснення методико-педагогічної діяльності на основі емоційної гнучкості, здатності до оцінювання й самооцінювання її перебігу та тих методичних продуктів, використання яких сприяло досягненню поставлених завдань). Our country's aspirations for joining the European educational space, acquiring institutions of the national education system, including establishments of general education, competitiveness in the world educational services market actualize the need for its modernization and quality improvement. Modern state documents that provide the legal normative framework for national education are aimed at the above mentioned. The purpose of the article is to highlight and substantiate the structure of the methodological culture of the future teachers specialised in Musical Arts. The article describes the essence of the phenomenon "methodical culture of the future teachers of Musical Arts". The use of the systematic approach as a unity of ideas, baselines, starting points made it possible to consider the identified phenomenon as a system containing specific constituents which determine its peculiarities. These components are the structural components of the phenomenon under study. The analysis, generalization and interpretation of scientific sources and practices of professional training targeted to the future teachers of Musical Arts allowed us to identify and characterize the structural components of their methodological culture as a personal formation: epistemological (as a set of acquired knowledge necessary for the future teacher of Musical Arts; axiological (as a system of values and orientations of the future teacher of Music Arts which determines the cultural orientation of his / her musical and professional activities and personal attitude to the solving of methodical problems); praxeological (characterized by the presence of methodological-pedagogical and special skills, the totality of which ensures the cultural correspondence of the future professional and the quasi-professional activity of the future teacher of Musical Arts); personal (implies an emotionally positive attitude of the future Music teacher to the need to master and qualitatively carry out methodological and pedagogical activities on the basis of emotional flexibility, ability to evaluate and self-evaluate its progress as well as those methodical products, the use of which contributed to the achievement of the tasks.