Жанрово-стильові домінанти роману Г. Пагутяк «Слуга з Добромиля»

Abstract

Химерний роман «Слуга з Добромиля» будується на основі фольклорних образів та мотивів, де письменниця відроджує народнопоетичне світобачення, творчо осмислює та трансформує втілені у фольклорі етичні й естетичні ідеали. Тому всі художні образи твору тісно взаємопов’язані, гармонійно доповнюють один одного, а сам роман прочитується як історія-притча без закінчення, коли читач домислює та інтерпретує текст по-своєму. Письменниця в романі сконструювала складну модель онтологічних та гносеологічних колізій, трансформуючи при цьому загальновідомі біблійні, міфологічні, фольклорні сюжети, образи та мотиви, що дає змогу виділити основні ознаки її химерного письма: приховану гру уяви, фантазії зі звичними, буденними епізодами як модерністське розгортання наскрізної метафори; притчевість, філософічність; увагу до внутрішніх гуманних потенцій людини; наявність фантастичних і міфологічних елементів тощо.