Девиация и маргинализация как нелинейные социокультурные инварианты процесса самоидентификации субъекта социального действия)

Abstract

В статье исследуется девиация и маргинализация как инварианты самоидентификации субъекта социального действия в нелинейном поликультурном современном социуме. В социосинергетическом аспекте дается определение девиантного поведения в его двух проявлениях – негативном и позитивном векторах развития. Рассматриваются психосоциальные предпосылки возникновения данного процесса. В широком смысле понятие «девиация» определяется как элемент развития и преобразования социокультурной системы в историко-пространственном контексте, имманентная составляющая социальной среды. У статті досліджується девіація та маргіналізація як інваріанти самоідентифікації суб’єкта соціальної дії у нелінійному полікультурному сучасному соціумі. У соціосинергетичному аспекті дається визначення девіантної поведінки в її двох проявах - негативному та позитивному векторах розвитку. Розглядаються психосоціальні передумови виникнення даного процесу. В широкому розумінні поняття «девіація» визначається як елемент розвитку та перетворення соціокультурної системи в історико-просторовому контексті, іманентна складова соціального середовища. The article studies the deviation and the marginalization as invariants of self-identity of the social activity subject in the nonlinear multicultural modern society. In socio-synergetic aspect the

deviant behavior is defined in its two forms – negative and positive vector of development. Psycho- social prerequisites of given process are considered. In a broad sense, the concept of "deviation" is defined as an element of development and transformation of socio-cultural system in the historical- space context, as an intrinsic component of the social space.