Масонські ідеї та філософська антропологія в епоху модерну

Abstract

У статті розглядається взаємний вплив філософії модерну та масонства, доводиться, що основні цінності масонства стали гаслами епохи модерну.Модерністи та масони плекали ідею керованісті, корекції світу, намагалися виробити універсальні моделі майбутнього. Віра в прогрес доповнювалася вірою у самовдосконалення, пошуком істин через інтуїцію.Ідея соціального прогресу у масонів була пов’язана із політико-етичною чеснотою – свободою, в той же час поняття особистої свободи стало ключовим для сучасної секуляризованої етики модерна. Масонство виступило в якості транскультурного проекту, що долаючи національну та конфесійну обмеженість, вплинув на філософські, наукові та соціально-політичні тексти інтелектуалів Нового часу. The article examines the mutual influences between modernist philosophy and Freemasonry and argues that the fundamental values of Freemasonry became the slogans of the modernist era. Modernists and Masons alike cultivated the idea of the controllability and correction of the world and tried to develop universal models of the future. Belief in progress gave rise to belief in self- improvement, in the search for truth through intuition. The Masonic idea of social progress was related to political and ethical virtue, freedom. At the same time, the idea of personal freedom became key to the modern secularized ethics of modernity. Freemasonry was a transcultural project that having overcome national and confessional limitations influenced the philosophical, scientific, social and political writings by intellectuals of the New Age.