Регіональна ідентичність: зміст, типи та особливості формування

Abstract

У статті досліджено зміст феномену «регіональна ідентичність». Визначено регіональну ідентичність як особливу форму колективної ідентичності та досліджено її особливості, структурні компоненти. Регіональна ідентичність постає як динамічна структура, яка проявляється у процесі формування повсякденних практик. Динамізм регіональної ідентичності викликаний у тому числі об’єктивними умовами. Зосереджено увагу на проблемі співвідношення різних рівнів територіальної ідентичності: макрорегіональної, національної, етнічної, регіональної та локальної – що є однією з найскладніших наукових проблем. Зазначено, що в регіональній ідентичності поєднуються аспекти власне простору і внутрішньої енергетики, «сили» ідентичності. Вирізнено структурні компоненти регіональної ідентичності: когнітивний (громадяни повинні бути інформовані про існування свого регіону і його географічних меж); афірмативний (виступає формою інтерпретації когнітивного елемента і включає набір емоцій щодо свого регіону); інструментальний (коли регіон використовується як база для соціальної та політичної мобілізації населення та колективної діяльності). Зазначено, що в різних типах регіонів механізм формування регіональної ідентичності має ряд характерних ознак. Особливо це стосується прикордонних територій: будучи периферією країни, вони стають центром регіону, життя якого диктується певними правилами. Закцентовано увагу на взаєминах регіонів і держави та вказано, що в незалежності від вибору моделі взаємин держава повинна мінімізувати символічну і правову нерівність різних спільнот, забезпечуючи тим самим розвиток суспільства, в якому спільне життя етносів і носіїв різних політичних поглядів веде до «єднання» людей на основі вільної конкуренції ідентичностей.