Довіра як чинник політичного розвитку: погляд Френсіса Фукуями

Abstract

Френсіс Фукуяма є відомим американським соціологом та політологом, директором програми міжнародного розвитку в університеті ім. Дж. Хопкінса. Він належить до числа найбільш неординарних аналітиків Сполучених Штатів. Поняттю довіри Френсіс Фукуяма приділив у своїх працях багато уваги. Проблема довіри є однією з ключових уФукуяма приділив у своїх працях багато уваги. Проблема довіри є однією з ключових усучасному політичному житті, тому дуже важливо зрозуміти, що укріплення довіри в політичній, економічній, культурній та інших сферах є першочерговим завданням. Це обумовлює актуальність дослідження. У статті проаналізовано поняття довіри, феномен довіри, розглянуто довіру як чинник політичного розвитку країн з різним рівнем довіри за поглядами Френсіса Фукуями, досліджено вплив довіри на політичний розвиток. На прикладі країн з різним рівнем довіри проаналізовано політичний розвиток цих держав. З’ясовано, як Френсіс Фукуяма характеризує політичний розвиток України та який рівень довіри має українське суспільство. Встановлено, що усвідомлення значимості довіри для функціонування суспільства сприяє політичному розвитку цього ж суспільства. Проаналізовано поняття довіри з точки зору Френсіса Фукуями, розглянуто проблеми країн пострадянського простору та безпосередньо України щодо довіри. Встановлено, що довіра формується в результаті тривалої еволюції суспільства, а рівень довіри слугує фундаментальною основою стабільності соціальної структури. Нестача довіри може бути лише пом’якшена, але не компенсована державним втручанням в господарське життя, в суспільствах з низьким рівнем довіри державна регламентація може лише підтримувати господарську ефективність, але не в змозі привести до позитивних змін у соціальному аспекті загалом. Доведено, що країни, які мають високий рівень довіри, розвиваються краще, ніж країни з низьким рівнем довіри. Всі сфери життя суспільства – економіка, політика, право – функціонують продуктивніше, з більшою користю для членів суспільства. У дослідженні використано порівняльний, структурно-функціональний, системний методи аналізу.