Аутсорсинг як механізм реалізації сервісної політики держави

Abstract

У статті досліджується актуальне питання реалізації сервісної політики держави за рахунок такого механізму, як аутсорсинг у контексті теоретичного обґрунтування феномена сервісної держави у вітчизняній політичній науці. Мета даної студії полягає в системному вивченні аутсорсингу в політико-публічній сфері, виявленні його соціально-історичних, економічних і наукових витоків, а також в ідентифікації ключових напрямів застосування, умов використання й можливих позитивних і негативних практичних на- слідків. У ході дослідження було використано такі методи: бібліографічний (аналіз науково- дослідної літератури з теми дослідження); системний (узагальнення суті аутсорсингу в політико-публічній сфері); структурно-функціональний (ідентифікація послуг, які можуть бути делеговані суб’єктам приватного сектору); компаративний (порівняння позитивних і негативних наслідків використання аутсорсингу в сервісній політиці держави). У результаті проведеного дослідження було визначено та деталізовано такі переваги аутсорсингу публічних послуг, як: заощадження бюджетних коштів; підзвітність; краще виконання та практики управління; більший доступ до знань, умінь та технологій; краще використання капіталу та устаткування; вища якість послуг; більша гнучкість; регіональний та індустріальний розвиток тощо. До негативних проявів аутсорсингу зараховано, зокрема, можливість послаблення контролю, втрати приватності та конфіденційності й проблеми звітності. Резюмовано, що перш ніж розпочати процедуру конкурентних торгів та контрактації, відповідальними особами мають бути досліджені такі аспекти кожного конкретного кейсу аутсорсингу, як: аутсорсинг може підвищити сприйнятливість органів влади до системного делегування їхніх місій; ступінь, до якої можна описати та контролювати послугу в сенсі чітких меж ефективності; ступінь критичності послуги, що надається, самої по собі або її необхідності для забезпечення ефективного виконання функції (наприклад, професійні послуги); кількість потенційних постачальників послуги; економічні витрати та вигоди від переходу на зовнішнього постачальника послуги; політичні та соціальні витрати/вигоди внаслідок здійснення змін.