Підготовка майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей

Abstract

У статті розповідається про підготовку майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей. Акцентовано увагу на актуальності дослідження. У сучасних умовах соціально-економічного розвитку українського суспільства проблема соціальної захищеності дітей – є однією з найбільш актуальних. Щоб забезпечити дітям безпеку і гідний рівень життя, у країні було створено мережу спеціалізованих освітньо-виховних установ для дітей, які потребують соціальної адаптації та реабілітації – заклади соціального захисту дітей. Дослідження їх діяльності із соціальної адаптації дітей є важливим завданням соціальної педагогіки. Проблеми захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не втратили своєї актуальності. Посилена потреба соціально-педагогічної діяльності у закладах соціального захисту дітей зумовлена наявністю широкого спектру соціальних, медичних, психологічних та педагогічних проблем. На сучасному етапі розвитку проблема підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей має значну соціальну та наукову актуальність. Належну увагу науковці приділяють проблемам захисту дітей-інвалідів, бездоглядних дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Висвітлені актуальні питання, що стосуються визначенню професійної діяльності та професійної підготовки соціальних педагогів. Розглянуто сучасне дослідження теоретичних та методичних засад професійної підготовки фахівців із соціальної педагогіки. Разом із тим простежено дефіцит вітчизняних досліджень, присвячених розробці теоретичних основ й удосконаленню підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей. Теоретико-методологічною основою дослідження є сукупність соціологічних, психологічних, психолого-педагогічних, соціально-педагогічних теорій та концептуальних положень щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Проаналізовані джерела, стосовно соціального захисту дітей. Зроблено висновок, що у структурі підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей є такі компоненти : мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний, інтерактивно-комунікативний, рефлексивно-перцептивний. Для оцінки досліджуваного феномену в межах кожного компонента підготовленості з’ясовані критерії та їх показники. Розкрито поняття самовизначення особистості. Описується кожний з рівнів підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей. Особлива увага приділена орієнтації змісту підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності на усвідомлення норм, стандартів, еталонів, особливостей роботи у закладах соціального захисту дітей. Визначенні поняття „професійні знання” й „професійні вміння”. У дослідженні виділено основні методи у професійній діяльності соціального педагога в закладах соціального захисту дітей : „рефлексивний аналіз”, «спостереження», „соціальне консультування», «опитування», «прогнозування». Ці методи сприяють активізації, адекватності у ставлення до оточуючих, до суспільних моральних норм. У статті надані результати діагностики підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей, проведений на заключному етапі дослідно-експериментальної роботи.