Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки

Abstract

У статті розглянуто формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки. Розповідається про систему підготовки майбутніх фахівців соціально-педагогічної сфери, яка з кожним роком піддається значного реформування. Це пов’язано як з кризовими соціальними явищами в нашому суспільстві (ускладненням життєвого середовища, змінами моральних цінностей, зростанням соціально негативних явищ і соціально небезпечних захворювань, збільшенням кількості людей, які опиняються у складних життєвих обставинах), так і з процесами оновлення освітніх систем, що відбуваються в європейських країнах і пов’язані з визнанням якості знань, як одного з найголовніших чинників прогресу та добробуту. Акцентовано увагу до вивчення проблеми здорового способу життя, яка передбачає, що цей спосіб реалізується у контексті певних компетентностей, тобто інтегрованих знань, умінь та навичок щодо здорового способу життя студентів та учнівської молоді. При цьому зазначені компетентності можуть розумітися як рівень освіченості людини, система її досвіду та здібностей, прагнення до самовдосконалення, творчості у контексті реалізації здорового способу життя. Проаналізовані результати діяльності робочої групи з питань запровадження компетентнісного підходу, створеної в рамках проекту ПРООН "Освітня політика та освіта "рівний – рівному". Запропоновано такий перелік ключових компетентностей : уміння вчитись (навчальна), громадянська, загальнокультурна, компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій, соціальна, підприємницька, здоров'язбережувальна. Представлена інформація про державні документи, що стосуються створенню умов для поліпшення стану здоров’я. Таким чином, головне завдання вищої освіти в процесі фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів, у підвищенні їхньої загальної культури здоров’я, як найвищої цінності, а також у формуванні здоров’язбережувальної компетентності – вести здоровий спосіб життя. Сучасні наукові дані свідчать, що здоров'я людини є складним феноменом, який можна розглядати як філософську, соціальну, економічну, біологічну, медичну категорії. Дослідження проблеми здоров’я та здорового способу життя в галузі соціально-педагогічної освіти наголошують на необхідності виховання свідомого ставлення до власного здоров’я у майбутніх соціальних педагогів, створення здоров’язбережувального освітнього та виховного середовища і широкому застосуванні здоров’язбережувальних технологій. Розглянуті поняття здоров’язбережувальної компетентності. Таким чином здоров’язбережувальна компетентність соціального педагога має розглядатись як інтегральна характеристика особистості, що дає змогу успішно відповідати на індивідуальні та соціальні потреби, діяти в конкретних умовах, виконувати поставлені завдання щодо здоров’я свого та інших людей. Розглянута структуру формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки, яка визначається за наступними компонентами: світоглядно-особистісний; пізнавальний та діяльнісний. Сукупність виділених компонентів забезпечить успішну стратегію формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки. На підставі вищезазначених положень та результатів практичного дослідження буде розв’язано основне завдання дослідження – розробка педагогічних умов та впровадження здоров’язбережувальних технологій для успішного формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки.