Комерціалізація досліджень та її наслідки для сучасної науки

Abstract

Комерціалізація розглядається як один з провідних трендів в процесі трансформації сучас- ної науки. Сутність цього вбачається в зміні статусу знання в соціально-культурному кон- тексті. Знання більше не розглядається як чинник формування особистості. Воно продуку- ється для того, щоб бути проданим. Метою роботи є аналіз й оцінка соціально-етичних, світоглядних та епістемологічних наслідків згаданого процесу. Автор спирається на роботи П. Вайнгарта, Ж.-Ф. Ліотара, Д. Нелкін, Дж. Раветца та інших фахівців у цій сфері досліджень. Для розкриття глибинних трансформацій у системі наукових дисциплін використовуються ідеї Ж.-Ф. Ліотара щодо ролі чинників перформативності і меркантилізації у виробництві інтелектуального продукту. З одного боку, ті галузі досліджень, що відповідають критерію перформативності, отримують достатньо щедре фінансування і поштовх у своєму розвит- ку, а ті, які цьому не відповідають, поступово занепадають. З іншого боку, підкреслюється, що зазначені фактори призводять до порушення оптимального співвідношення фундамен- тальних і прикладних досліджень. Крім того, специфічне ставлення до знання почало домінувати і в сфері освіти. Студента все менше цікавить питання про істинність певних наукових положень, а все більше – питан- ня стосовно того, як можна отримані знання продати. Описуються наслідки посилення залежності дослідників від суб’єктів фінансування. За- мовник, перетворюючись на власника інтелектуального продукту, визначає правила поведінки виконавця-ученого. В результаті виникають такі негативні для науки і суспільства явища, як приховування методів і виробництво неповного («недоотриманого») знання. Окремо в статті розглядається питання щодо зародження і поширення так званої антре- пренерської науки. Наукове антрепренерство, як у формі дослідницької роботи, так і у вигля- ді експертної діяльності, інтерпретується як різновид інтелектуальної халтури. Підкреслю- ється агресивність і брутальний стиль поведінки антрепренерських груп в процесі змагання з офіційною наукою. Одним з головних і безсумнівних наслідків прогресуючої комерціалізації дослідницької діяльності, на думку автора, слід вважати процес руйнації релевантних науці системи оцінок і мотиваційних настанов. Commercialization is regarded as one of the leading trends in the transformation of modern science. The essence of this lies in changing the status of knowledge in a socio-cultural context. Knowledge is no longer seen as a factor in personality formation. It is produced in order to be sold. The purpose of the work is to analyze and evaluate the socio-ethical, worldview and epistemological consequences of the mentioned process. The author dwells on the works of P. Weingart, J.-F. Lyotard, D. Nelkin, J.`Ravetz and other experts in this area of research. J.-F. Lyotard’s ideas on the role of factors of performativity and mercantilization in the production of intellectual product are used to reveal the deep transformations in the system of scientific disciplines. On the one hand, those areas of research that meet the criterion of performativity receive generous funding and a boost in their development, and those that do not respond are gradually declining. On the other hand, it is emphasized that these factors lead to the violation of the optimal ratio of basic and applied research. In addition, specific attitudes towards knowledge have begun to dominate in the field of education. The student is less interested in the question of the truth of certain scientific provisions than in the question of how the acquired knowledge can be sold. The implications of increasing the dependence of researchers on funding subjects are outlined. The customer, turning into the owner of the intellectual product, determines the rules of conduct of the executing scientist. As a result, such negative phenomena for science and society as the concealment of methods and the production of incomplete (“under-received”) knowledge arise. Separately, the article deals with the issue of the emergence and dissemination of so-called entrepreneurial science. Scientific entrepreneurship, both in the form of research work and in the form of expert activity, is interpreted as a kind of intellectual slapdash work. The aggressiveness and brutal style of behavior of the entrepreneurial groups in the process of competing with the official science is emphasized. One of the main and undoubted consequences of the progressive commercialization of research activities, according to the author, should be considered the process of destruction of science-relevant system of assessments and motivational attitudes.