Етичні аспекти філософії Жака Дерріда

Abstract

У статті піднімається актуальна проблема визначення сутності філософії деконструкції Ж. Дерріда на позиціях етичних категорій. Метою статті є дослідження етичних аспектів деконструкції Ж. Дерріда в площині диференціацій примар людського мислення. Базовими пло- щинами аналізу філософії Ж. Дерріда є онтологія difference, реконструкція імені Бога в релі- гії, переосмислення смерті шляхом її відмежування від зла та поєднання зі злом як страхом, розкриття сутності зла через страх та трепетання з втратою віри, проведення порівняння Бога та Буття. Увага приділяється соціальним деконструкціям справедливості як етичній цінності. Розкривається специфіка соціальних примар «в лицарських обладунках», що прихо- вують власну реальність у тілі справедливості. Зазначається, що примари виокремлюють від ідеї мислення та отримують власне тіло, яке жахає людину. Примара зв’язує небуття з буттям і стає фатумом власної ідеї, двійником духа, що слідує за ним з метою вимагання справедливості. Поняття справедливості визначається як етична категорія цінності, хоча вона не відокремлює зло від добра, а тільки більш їх зближує. Боротьба з примарами знищує їх обладунки, але не їх реальність, адже сутність примар перебуває в головній примарі – людині як її жахіття та примарі народу як сукупності жахіть. У статті особлива увага приділя- ється проблемі імені Бога, яке само отримало онтологічний базис в структурі людської мови. Ж. Дерріда пропонує декодувати мову, щоб витягнути онтологію імені Бога на поверхню. Ра- зом з тим онтологія знищує саму релігію, тому що логічні міркування онтології не проходять у тій площині, де перебуває віра. Бог сам себе іменує, хоча, насправді, залишається безімен- ним. Безіменність Бога – це онтологія difference як іменування Бога – онтологія Буття. Бог ніколи не зближається з difference остаточно, а тільки наближається. Отже, філософія деконструкції Ж. Дерріда має базовою метою розкриття божественності difference, хоча difference не є тотожним Богу. The article raises the urgent problem of determining the essence of J. Derrida’s philosophy of deconstruction in the positions of ethical categories. The purpose of the article is to study the ethical aspects of J. Derrida’s deconstruction in the plane of differentiation of the ghosts of human thinking. The basic planes for analyzing J. Derrida’s philosophy are the ontology of difference, the reconstruction of the name of God in religion, the rethinking of death by separating it from evil and combining it with evil being a fear, revealing the essence of evil through fear and trembling with the loss of faith., comparing God and Being. Attention is paid to social deconstruction of justice as an ethical value. The specificity of social ghosts “in knightly armor”, which show their own reality in the body of justice, is revealed. It is noted that ghosts separate themselves from the idea of thinking and receive their own body, which terrifies the person. The ghost binds nothingness to being and becomes the veil of one’s own idea, the twin of the spirit that follows it in order to demand justice. The concept of justice is defined as an ethical category of value, though it does not separate evil from good but only brings it closer. Fighting ghosts destroys their armor, but not their reality, because the essence of ghosts is in the main ghost - the person as their horror and ghosts of the people as the totality of the horrors. The article focuses on the problem of the naming of God, which itself received an ontological basis in the structure of human language. J. Derrida proposes to decode language in order to bring the ontology of the name of God to the surface. At the same time, ontology destroys religion itself, because logical considerations of ontology do not take place in the plane of faith. God himself a name, though, in fact, he remains nameless. The namelessness of God is the ontology of difference, as the naming of God is the ontology of Being. God never approaches the difference definitively, but only comes closer. Consequently, the philosophy of J. Derrida’s deconstruction has the basic purpose of revealing the divinity of difference, though the difference is not identical with God.