Формально-організаційні тенденції психологічної підготовки студентів-педагогів у закладах вищої освіти України

Abstract

Вектор компетентнісного підходу у професійному становленні фахівців ставить перед вищою освітою України питання якості підготовки майбутніх вчителів, перевіркою якої мають стати сформовані професійні компетенції студента-випускника. Психологічні компетенції педагога вимагають специфікації застосування психологічного знання відносно ряду взаємодій, які опосередковують навчально-виховний процес та діяльність вчителя. Логічним є очікування суспільства про те, що базові психологічні компетенції майбутній вчитель має набути ще на етапі первинної професіоналізації у закладі освіти, який готує педагогів. Структурно нормативна психологічна підготовка майбутніх вчителів опосередковано відображається у обсягах викладання та розподілі навчальних годин психологічних дисциплін, у їх змісті та структуризації на різних курсах підготовки, співвідношенні аудиторних годин та самостійної роботи студента з дисципліни. Метою роботи є узагальнення освітніх тенденцій у змісті навчальних планів психологічної підготовки майбутніх педагогів в системі вищої освіти. Основні результати отримано завдяки методам аналізу навчальних планів підготовки вчителів математики бакалаврського рівня різних закладів вищої освіти України в розрізі: обсягів навчальних годин дисциплін психологічного циклу та їх змістовій представленості; вивчення тенденцій у співвідношенні різних форм аудиторних занять та їх доля у загальній та практично-професійній підготовці фахівців. Аналіз десятирічних навчальних планів та програм психологічних дисциплін засвідчив розмаїття обсягів вивчення психологічних дисциплін, тенденцію до зниження її часових обсягів, скорочення кількості виділених кредитів ECTS та редукцію прикладного змістового компоненту вікової, педагогічної, соціальної психології та психологічних основ сімейного життя. Виявлено певну тенденцію зменшення квоти аудиторного вивчення психологічних дисциплін та збільшення обсягів самостійної роботи студентів. Відсутність затвердженого національного професійного стандарту для вчительської спеціальності ускладнює включення прикладних психологічних дисциплін до навчальних планах підготовки вчителів, покликаних забезпечувати формування професійних психологічних компетенцій майбутніх педагогів. The vector of competence approach in professional formation of specialists poses to the higher education of Ukraine the question of the quality of future teachers’ preparation, the examination of which should become the professional competencies of the graduate student. The psychological competencies of the teacher require specification of the application of psychological knowledge in relation to a number of interactions that mediate the educational process and activity of a teacher. It is logical for the society to expect that the basic psychological competences of the future teacher should be acquired at the stage of primary professionalization in the educational institution which prepares teachers. Structurally normative psychological training of future teachers is indirectly reflected in the scope of teaching and distribution of teaching hours of psychological disciplines, in their content and structuring in different training courses, the ratio of classroom hours and independent work of the student in the discipline. The purpose of the work is to summarize the educational tendencies in the content of the curricula of psychological training of future teachers in the higher education system. The main results were obtained through the methods of analysis of curricula for the preparation of mathematics teachers of bachelor level in different higher education institutions of Ukraine in the context of: the volume of academic hours of disciplines of psychological cycle and their content representation; studying trends in the ratio of different forms of classroom training and their share in the general and practical training of specialists. The analysis of ten-year curricula and programs of psychological disciplines showed a variety of volumes of study of psychological disciplines, a tendency to decrease its academic hours, a reduction in the number of ECTS credits and reduction of the applied content component of developmental, pedagogical, social psychology and psychological foundations of family life. There is a certain tendency to decrease the quota of classroom study of psychological disciplines and increase the volume of students’ independent work. The lack of approved national professional standard for the teaching profession makes it difficult to include applied psychological disciplines in teacher training plans designed to ensure the formation of professional psychological competencies of future educators.