Examining Students’ Academic Motivation

Abstract

The article reveals theoretical and methodological aspects of students’ academic motivation. The urgency of the study is due to the fact that most school leavers prefer just obtaining a diploma of a prestigious institution of higher education to mastering deep knowledge and becoming an expert in the field. The paper aims to investigate academic motivation of university students. In the course of the study, a classification was used that divides academic motives into two groups: cognitive and social. The survey was conducted using the methodology of studying the motives of educational activities (modified by A. Rean, V. Yakunin). It has shown that the educational system of students is dominated by cognitive motives, in particular “becoming a highly qualified specialist”, “acquiring profound knowledge”, “gaining intellectual pleasure”, etc. These motives form the basis of learning activities and are related to the content and process of learning; contribute to the development of students’ cognitive activity, provide for overcoming difficulties in solving educational and cognitive problems, which, in turn, contributes to the formation of a competent, competitive specialist. Social motives are based on the understanding of the social need for learning and are associated with professional training. They are manifested as motives for self-improvement and self-determination, as well as awareness of duty, the desire to take a decent place in the team. Among the social ones, the students tended to choose “getting a diploma” motive. At the same time, such motives as “keeping up with classmates”, “fulfilling pedagogical requirements”, “being an example for classmates”, “avoiding condemnation and punishment for academic failure” were rarely chosen by the respondents. This shows their inadequate desire to assert their social status precisely through educational activities, as well as the weak influence of the authority of both teachers and fellow students on them. У статті розкриваються теоретичні та методичні аспекти проблеми мотивації навчання студентів. Актуальність дослідження обумовлена тим, що останнім часом більшість абітурієнтів прагнуть отримати диплом престижного закладу вищої освіти, а вже потім глибокі знання із спеціальності та відбутися як успішний фахівець. Це обумовило мету статті – дослідити мотивацію студентів закладів вищої освіти. З’ясовано, що в ієрархії мотивів навчальної діяльності виокремлюють мотиви: внутрішні та широкі соціальні, пізнавальні та соціальні, зовнішні й внутрішні, позитивні та негативні тощо. Під час дослідження використано класифікацію, яка дозволяє поділяти мотиви навчальної діяльності на дві групи: пізнавальні та соціальні. Адже ця класифікація достатньо повно охоплює мотивацію навчальної діяльності студентів. Опитування проводилось за допомогою методики вивчення мотивів навчальної діяльності (модифікація А. Реана, В. Якуніна). Воно засвідчило, що у системі навчання студентів домінантними є пізнавальні мотиви, зокрема «стати висококваліфікованим фахівцем», «придбати глибокі й міцні знання», «одержати інтелектуальне задоволення» тощо. Ці мотиви складають основу навчальної діяльності й пов’язані зі змістом та процесом навчання студентів; сприяють розвитку їх пізнавальної активності, забезпечують подолання труднощів у вирішенні навчально-пізнавальних завдань, що, у свою чергу, сприяє формуванню компетентного, конкурентоспроможного фахівця. Соціальні мотиви засновані на розумінні суспільної необхідності навчання і пов’язані з підготовкою до майбутньої професійної діяльності. Вони виявляються як мотиви самовдосконалення і самовизначення, а також як усвідомлення обов’язку, прагнення посісти гідне місце в колективі. Серед соціальних студентами усіх курсів найчастіше називається мотив «одержати диплом». Водночас такі мотиви, як «не відставати від однокурсників», «виконувати педагогічні вимоги», «бути прикладом для однокурсників», «уникнути осуду й покарання за погане навчання» студентами називаються нечасто (або не називаються взагалі). Це свідчить про недостатнє прагнення студентів утвердити свій соціальний статус саме шляхом навчальної діяльності, а також про слабкий вплив на студентів авторитету як педагогів, так і однокурсників.