Historical-System Model of the Development of Primary School in Transcarpathia at the Turn of XIX-XXI Centuries

Abstract

The paper aims to develop the author’s historical-system model of the development of primary school of the Transcarpathian region of the second half of the XIX and the beginning of the XXI century. Research methods: content analysis of the archival materials (of the curriculums, programs, textbooks, lesson schedules, class journals) in order to identify retro peculiarities of the organization and content of Transcarpathian primary schools’ work; chronological, retrospective logical and system analysis - as a basis for studying the organization and management of the activity of elementary school at Transcarpathia in the context of historical and systemic educational transformations; historical-comparative analysis - to identify trends in the regional development of the primary school; analysis of modelling contributed to the process of developing the author's historical-system model of the formation of the Transcarpathian primary school. The developed model includes: periodization (V chronological stages), territorial subordination (Austria-Hungary, Czechoslovakia, Hungary, the Soviet Union, Ukraine), the preconditions for the formation of primary school (socio-economic, socio-political, educational and organizational), systemic educational transformations (subordinate-adaptive changes of the educational space of the Transcarpathian region depending on the introduction of the law-making, educational, language policy by the dominant state and defending of the national characteristics in a multicultural region), trends and peculiarities of the primary school development, updating retro experience. The model can be considered universal because the study of any historical and pedagogical process can be based on it. In particular, the following its components are universal: preconditions, process, periodization, trends, features. Any historical process is focused on the future, therefore, the actualization is highlighted in the model. The system education transformations are specific in the proposed model, because not every region has experienced changes in state-territorial subordination, which have caused the socio-economic, socio-political changes, in the context of which educational transformations have taken place. Актуальність дослідження зумовлена особливостями розвитку початкової школи полікультурного регіону – Зака- рпаття – в умовах єдиної державної освітньої політики. Мета дослідження полягає в розробці авторської історико- системної моделі розвитку початкової школи Закарпатського регіону другої половини ХІХ – початку ХХІ ст. Методи дослідження: контент-аналізу архівних матеріалів (навчальних планів, програм, підручників, розкладів уроків, класних журналів) з метою виявлення ретроособливостей організації і змісту діяльності початкової школи Закарпаття; хроноло- гічний, ретроспективного логіко-системного аналізу – як основа вивчення організації і управління діяльністю початко- вої школи Закарпаття в контексті історико-системних освітніх трансформацій; історико-компаративний – для виявлен- ня тенденцій регіонального розвитку початкової школи; інтерпретації та узагальнення – з метою актуалізації і визна- чення шляхів упровадження конструктивного історичного досвіду в сучасну шкільну практику; метод моделювання – сприяв розробленню авторської історико-системної моделі формування початкової школи Закарпаття. Розроблена ав- торська історико-системна модель формування початкової школи Закарпаття періоду другої половини ХІХ – початку ХХІ ст. включає: періодизацію (V хронологічних етапів), територіальне підпорядкування (Австро-Угорщина, Чехосло- ваччина, Угорщина, Радянський Союз, Україна), передумови становлення початкової школи (соціально-економічні, суспільно-політичні, освітньо-організаційні), системні освітні трансформації (підпорядковано-пристосувальні зміни освітнього простору Закарпатського регіону в залежності від привнесеної законотворчої, освітньої, мовної політики державою-домінантом та відстоювання національних особливостей у полікультурному регіоні), тенденції і особливості розвитку початкової школи, актуалізація ретродосвіду. Розроблена модель може вважатися універсальною, тому що на неї може накладатися вивчення будь-якого історико-педагогічного процесу. Так, універсальними є такі її складові: передумови, процес, періодизація, тенденції, особливості. Будь-який історичний процес спрямований на майбутнє, тому й виділяємо в моделі актуалізацію. Специфічним у ній є системні освітні трансформації, тому що не кожен регіон пере- живав зміни державно-територіального підпорядкування, що зумовлювали соціально-економічні, суспільно-політичні зміни, в контексті яких відбувалися освітні трансформації.