Безумовне самоприйняття та психологічне благополуччя особистості

Abstract

Актуальність дослідження визначається, з одного боку, зростанням наукового інтересу до категорії са- моприйняття (як альтернативи для категорії самооцінки), що слугує чинником психічного здоров’я і благопо- луччя особистості, а з іншого – відсутністю психодіагностичного інструментарію для її емпіричної операціо- налізації. Результати теоретичного аналізу дали змогу визначити провідні теоретико-методологічні засади дослідження самоприйняття, представлені раціонально-емотивною поведінковою теорією А. Елліса, теорією реляційних фреймів С. Хейса, терапією прийняття і зобов’язання Р. Зейтла, а також встановити концептуа- льні межі самоприйняття як позитивного ставлення до себе незалежно від особистих досягнень і оцінювання з боку інших. Процедура адаптації і психометричної перевірки опитувальника містила два етапи. На першому здійснювався переклад опитувальника і розроблялася його робоча версія. На другому етапі визначалися психо- метричні властивості опитувальника: 1) доцільність і придатність виділених пунктів (визначення коефіцієн- тів кореляції для уникнення дублювання різних пунктів опитувальника; коефіцієнту вибірковості для визначен- ня складності і дискримінативності, що виражають здатність окремих пунктів діагностувати загальний показник самоприйняття; 2) надійність – оцінка внутрішньої постійності тверджень (коефіцієнт ᵅ- Кронбаха); оцінка надійності-стійкості з інтервалом перетестування два тижні (коефіцієнт рангової коре- ляції Спірмена); 3) конструктна (конвергентна) валідність (через кореляції зі шкалами інших опитувальни- ків). Результати дослідження дали змогу сформувати україномовну версію опитувальника для діагностики безумовного самоприйняття, яка може широко використовуватися для експериментально-діагностичного вивчення цієї категорії. The category of self-acceptance is usually considered as an appropriate instrument for enhancing mental health and well-being. From this perspective unconditional self-acceptance is often considered as an alternative for improving low self-esteem which is always regarded as dysfunctional global evaluating one’s worth. It would be preferable for individual well-being to accept oneself unconditionally. A novel approach to self-acceptance study is based on the primary issues of rational-emotive behavior therapy (Ellis, 1969), rational frames theory (Hayes et al., 2001, Zasiekina, 2015), acceptance and commitment therapy (Zettle et al., 2003). The goal of the study is adaptation and revealing psychometric properties for Ukrainian version of a novel measure of unconditional self-acceptance (Chamberlain J.M., Haaga, 2001). The procedure of adaptation and standardization of the Unconditional Self-Acceptance Questionnaire contains two stages. The first one is represented by feedback translation of the items and testing two versions of the Questionnaire in the students of Foreign Language Philology Departments. The indices of strong correlation were observed which proves the adequacy of translation version. The second stage contains data of reliability and validity of the Questionnaire. In a nonclinical adult sample, statistically controlling for unconditional self-acceptance, the latter was connected with the psychological well-being, a sense of autonomy in thoughts and actions, establishing closing ties to others, the ability to manage complex environments to suit personal needs and values. The results of the study allow using a Ukrainian version of Unconditional Self-Acceptance Questionnaire as a reliable measure for diagnostics.