Value-Sense Orientations as a Factor of Students-Psychologists’ Behavior Formation

Abstract

The paper deals with the study of the peculiarities of students-psychologists’ sense sphere, as this phenomenon of human consciousness penetrates all spheres of life and leads to manifestations of life disorientations in youth. There has been conducted an empirical research basing on the following research methods: Diagnostics of the Real Structure of Value Orientations of Personality by S. Bubnov, Life-Sense Orientations Test (LSO) by A. Leontiev, Values Test by Sh. Schwartz (Valuable Questionnaire (VQ)), Proneness to Deviant Behavior Inventory by A. Orel; as well as methods of mathematical statistics (Kolmogorov-Smirnov criterion, Pearson correlation coefficient, Spearman correlation coefficient). The sample consisted of 44 students of the 1st and 2nd years of studying, majoring in Practical Psychology, National Aviation University, Kyiv. The obtained results have revealed that the higher the level of proneness to overcome norms and rules is, the higher levels of high social status, social activity, communication, life process, goals of life, material well-being, recognition and respect, power, autonomy and achievement, and lower levels of conformity, universality and security are. Besides, the higher the level of addictive human behavior is, the higher the level of the desire for mercy, universalism, the need for security is, and the lesser levels of social activity, communication, power, locus of self-control, achievement, and kindness are. Thus, there is a statistically significant correlation relationship between predisposition to aggressive behavior and value-sense orientations, and self-attitude. Статтю присвячено вивченню особливостей смислової сфери студентів-психологів, що пронизує усі сфери людського буття і призводить до проявів життєвої дезорієнтації молоді. Метою дослідження є здійснення тео- ретичного аналізу вивчення ціннісно-смислових орієнтацій та емпірична перевірка їх впливу на поведінку сту- дентів-психологів. Актуалізація означеної мети здійснювалась на основі використання загальнонаукових ме- тодів (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення), за допомогою психодіагностичного інструмен- тарію (методика смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.А. Леонтьєва (Крамбо і Махолік), методика дослідження справжніх ціннісних орієнтацій особистості С.С. Бубнова, «Тест цінностей» (Ціннісний опитувальник (ЦО)) Ш. Шварца, методика діагностики схильності до поведінки з відхиленнями А.Н. Орел)), а також методів мате- матичної статистики (критерій Колмагорова-Смірнова, коефіцієнт кореляції Пірсона, коефіцієнт кореляції Спірмена). Вибірку експерименту склала група студентів-психологів із 44 осіб 1 і 2 курсів, що навчаються за спеціальністю 6.030103 «Практична психологія» Національного авіаційного університету міста Києва. Отри- мані результати виявили той факт, що чим вищий рівень схильності до подолання норм та правил, тим вищі рівні високого соціального статусу, соціальної активності, спілкування, процесу життя, цілей життя, матеріаль- ного добробуту, визнання та поваги, влади, самостійності та досягнення, та менші рівні конформності, універ- салізму та безпеки. Безперечним є також те, що чим більший рівень адиктивної поведінки людини, тим вищий рівень прагнення до приємного проводження часу, милосердя, універсалізму, потреби у безпеці, та менший рівень соціальної активності, спілкування, влади, процесу життя, локусу контролю-Я, досягнення, доброти. Виходячи з цього, можна сказати, що між схильністю до агресивної поведінки та ціннісно-смисловими орієнта- ціями і самовідношенням існують статистично значимі кореляційні зв’язки.