Нормативна модель дискурсивного самопроектування особистості

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена суспільними запитами на визначення шляхів розвитку особистості, спрямованих на саморозвиток, самопроектування людини відповідальної за власні вчинки, долю суспільства в цілому, здатної успішно діяти в мінливих умовах сучасного інформаційного суспільства. Мета статті: схарактеризувати нормативну модель дискурсивного самопроектування особистості як активного суб’єкта життєтворчості. Методи дослідження: моделювання як метод побудови й аналізу нормативної моделі дискурсивного самопроектування особистості, систематизація, узагальнення та інтерпретація при аналізі змісту виділених етапів процесу самопроектування. Основні результати дослідження: розроблено нормативну модель дискурсивного самопроектування особистості, результатом якої є особистісна зрілість людини як автора власного життя. Модель включає такі складові: 1. Зародження протопроекту як стану невизначеності, передчуття бажаного майбутнього. 2. Створення прототексту особистості, що базується на зародженні задуму свого життя та себе бажаного. 3. Вибір бажаного соціокультурного зразка. 4. Вибудовування на цій основі проекту-орієнтиру, який може формулюватися у вигляді символу, слогану, загальної ідеї, в яких відображені майбутні смисли, цінності, «мета життя», стратегії та загальні невідрефлексовані шляхи її досягнення. 5. Доподієве проектування, в процесі якого відбувається перегляд можливих життєвих практик. 6. Подієве проектування, тобто наповнення проекту-орієнтиру подіями. 7. Побудова життєвого проекту на основі передбачуваних особистістю життєвих подій та породження сюжету бажаного життя, що сприяє реалізації проекту-орієнтиру. 8. Моделювання різноманітних варіантів (сюжетів) життєвого проекту й оцінка їх життєздатності на основі аналізу власних особистісних ресурсів та соціокультурних умов. 9. Створення особистісного проекту, який можна тлумачити як проект зміни особистісних характеристик на основі обраних людиною «версій себе» (особистісних моделей), необхідних для втілення особистісного проекту. 10. Реалізація особистісного та життєвого проектів. 11. Діагностика успішності реалізації особистісного та життєвого проектів, що передбачає трансформацію поставлених завдань саморозвитку (задач на смисл) та постановку нових завдань і, відповідно доопрацювання як життєвого, так й особистісного проектів, або відмову від подальшого самопроектування, подальшого особистісного розвитку. The relevance of the issue is determined by social demands for identifying ways of a personality development, aimed at self-improving, self-designing, the person responsible for his/her deeds and the destiny of the whole society, the person able to act successfully under changing conditions of the modern information society. The paper aims to characterize a normative model of discursive self-designing of a personality as an active life-creativity subject. Research methods: modeling as a method of constructing and analyzing the normative model of personality discursive self-designing, systematization, generalization and interpretation in the analysis of the content of the selected selfdesigning process stages. The result of the designed and presented normative model of personality’s discourse selfdesigning is the person’s maturity as the author of his/her own life. The model includes the following components: 1. The formation of protodesign as a state of uncertainty, a premonition of the desired future. 2. Creation of the personality prototext, based on the formation of the idea of the desired way of life. 3. Choosing a desired socio-cultural model. 4. Building a design-guide, which can be formulated in the form of a symbol, slogan, general idea, which reflects future meanings, values, “purpose of life”, strategies and general reflected ways to achieve it. 5. Pre-event designing, in the process of which a revision and overflow of possible life practices take place. 6. Eventful designing, that is, filling the pre-event design with events. 7. Building a life design on the basis of life events predictable by a personality and the generation of the story of the desired life, which contributes to the implementation of the design-guide. 8. Modeling various variants (stories) of the life design and assessment of their viability based on the analysis of one’s own personal resources and socio-cultural conditions. 9. Creating a personality design that can be interpreted as a design of changing personality characteristics based on the “versions of himself/herself” chosen by a person (personality models) necessary for the implementation of the personality design. 10. Realization of personality and life designs. 11. Assessment of the success of personality and life designs realization, which involves transformation of the self-development tasks and the formulation of new ones and, accordingly, elaboration of both life and personality designs, or refusal of further selfdesigning, further personal development.