Activity Theory in The West as a Potential Approach For Applied Studies

Abstract

Activity theory has been developed in the former Soviet Union for the period of more than 70 years. It also received recognition in the West, and particularly in the USA. In this work, we present critical analysis of the translation and interpretation of the basic concepts of activity theory in the psychological publications in the West from the systemic-structural activity theory perspectives. According to SSAT framework, activity is understood as a process and a structure that consists of hierarchically organized units that unfolds in time. We will consider basic concepts of activity theory and will outline some difficulties which Western scientists experience in their interpretation and application of the theory in science and practice. Теорію активності було розроблено в колишньому Радянському Союзі. Вона також отримала визнання на Заході, і особливо в США. У статті розглянуто основні поняття теорії активності та проаналізовано деякі труднощі, які західні вчені відчувають у їх тлумаченні та застосуванні теорії в науці та практиці. Переклад термінології теорії активності представляє значну проблему для її розуміння на Заході. В англійській мові немає відповідних лексем для передачі деяких понять з російської мови в рамках цієї теорії. Слова, що використовуються при перекладі, мають інше значення для англомовних людей. Практикуючі науковці на Заході стикаються з низкою труднощів при перекладі та тлумаченні різних понять та принципів теорії активності. Об’єкт дослідження плутають із цілями, дії плутають з діяльністю, органи тіла плутають з інструментами. Проблема перекладу між різними культурами є складним процесом, який вимагає теоретичного аналізу існуючої термінології та її порівняння з термінологією, яка використовується в психології на Заході. Спроби інтерпретувати теорію активності в англомовних країнах фахівцями у сфері соціокультурної діяльності мають певні обмеження, пов’язані не лише з проблемою перекладу термінології, а й самою теорією активності, яка сама по собі виходить з різних, суперечливих наукових шкіл. Теорія активності не може бути зведена ані до теорії розвитку вищих психічних функцій Л. Виготського, ані до теорії діяльності О. Леонтьєва.