Literariness in Readers’ Experience. Further Developments in Empirical Research and Theory

Abstract

In the past, several studies have found empirical support for the psychological notion of foregrounding. In this article we will present the results of a series of reading experiments investigating descriptive and evaluative reader reactions to poems, both in their original form (containing rather heavy foregrounding, both deviation and parallelism) and versions from which all foregrounding has been removed. In this sense the research presents a replication of earlier experiments as well as a comparison with some more recent ones that failed to find empirical evidence for the notion of foregrounding. It will also cast light on Bortolussi and Dixon’s (2003) ‘rereading paradigm’. The results will be combined with a reconsideration of the concept of literariness, which will be confronted with the variety within a reader population, as well as with the diversity within a text corpus. The latter will be confronted with Van Peer’s (1991) effort to develop a descriptive definition of literature, incorporating the heterogeneous nature of the corpus of texts that are regarded as literary. Revisiting these aspects of texts and their reception may illuminate persistent problems in the theory of literariness. У минулому ціла низка досліджень надала емпіричного підтвердження психологічному феномену висунення. У запропонованій статті автори презентують результати серії експериментів, що були спрямовані на вивчення описових і оцінних реакцій читача на поетичні тексти – як в їх оригінальному варіанті, сповненому експліцитного висунення у формі девіації та паралелізму, так і зманіпульованих версій, у яких таке висунення було вилучено. У цьому сенсі презентоване дослідження є реплікацією попередніх експериментів. Воно також має на меті порівняння отриманих результатів із висновками інших розвідок, що, на відміну від попередніх, не знайшли емпіричного підтвердження феномену висунення. Додатково розвідка покликана стати внеском у розбудову ідеї про «парадигму повторного читання» М. Бортолуссі і П. Діксона (2003). Автори поєднують презентацію результатів експериментів із теоретичним переосмисленням концепту літературності, який буде проаналізовано на прикладах різних читацьких спільнот і текстів. Такий підхід буде співвіднесено із спробою В. ван Піра (1991) розробити універсальне визначення літератури, яке б ураховувало гетерогенну природу всього корпусу текстів, що вважаються літературними. Переосмислення таких аспектів художніх текстів та їх рецепції може певною мірою пролити світло на існуючі проблеми теорії літературності.