Psychosocial Life Trajectories of Orphaned Individuals (Resurvey)

Abstract

The article is dedicated to the peculiarities of psychosocial trajectories of life of orphaned people or those who were deprived of parental care, in particular, the results of several experiments carried out at higher educational institutions of Zaporizhzhia are analyzed. The peculiarities of the legal and regulatory framework for the implementation of psychosocial support of such people are analyzed. Besides, the approaches of domestic and foreign scientists concerning psychosocial support of people who were orphans or deprived of parental care are investigated. The comparative analysis of the results of empirical research of life trajectories of orphaned people, who graduated from higher education institutions of Zaporizhzhia during 2001-2017, is presented. Some recommendations concerning the improvement of communication skills and socialization process of this category of people are suggested. Статтю присвячено особливостям соціально-психологічних траекторій життєвих практик осіб із сирітським дитинством та позбавлених батьківського піклування, зокрема в матеріалі аналізуються результати кількох експериментів, проведених на базі ВНЗ м. Запоріжжя. Проаналізовано особливості нормативно-правової бази здійснення соціально-психологічного супроводу осіб із сирітським дитинством та позбавлених батьківського піклування. Досліджено підходи вітчизняних та закордонних вчених щодо соціально-психологічного супроводу осіб із сирітським дитинством і позбавлених батьківського піклування. З’ясовано експериментальним шляхом особливості траекторій життєвих практик дітей із сирітським минулим, які закінчили навчання у ВНЗ Запоріжжя. Наведено результати експериментального дослідження соціально-психологічних траекторій в різні періоди часу, здійснено порівняльний аналіз результатів емпіричного дослідження життєвих практик осіб з сирітським минулим, які закінчили навчання у ВНЗ м. Запоріжжя упродовж 2001-2017 років. У цілому можна відмітити, що результати повторного емпіричного дослідження свідчать про загальне підвищення рівня адаптованості та соціалізованості випускників ВНЗ до умов сучасного українського суспільства за багатьма параметрами. З іншого боку, донині існують і певні проблеми адаптації осіб із сирітським дитинством до сучасних суспільних реалій, над якими слід наполегливо працювати міждисциплінарним командам фахівців. У підсумку виділено такі проблеми: освітні, що зумовлені низьким освітнім рівнем ще із часів навчання в загальноосвітніх закладах; житлово-побутові – зумовлені відсутністю власного житла або відсутністю перспектив отримати житло від держави, перебуваючи на спеціальному обліку; сімейно-побутові, що пов’язані із взаєминами з біологічними батьками (яких позбавлено батьківських прав) чи іншими близькими родичами; соціально-психологічні, що ґрунтуються на складності входження в нове соціальне середовище, враховуючи особистісні риси характеру кожного представника соціальної групи сиріт; соціально-економічні, що зумовлені відсутністю в осіб із сирітським минулим умінь самостійно заробляти гроші, навичок витрачати та заощаджувати кошти, практичних навичок складання резюме, готовності до проходження співбесід із роботодавцем; стан здоров’я, адже більшість осіб із сирітським минулим потребує реабілітації в стаціонарних умовах; культурно-дозвіллєві, що спрямовані на організацію власного дозвілля та культурного відпочинку тощо.